Йова 16 - Переклад Р. Турконяка

¹ Підхопивши, Йов промовив:

² Я чув багато такого. Усі потішники зла.

³ Бо що ж? Хіба є чин словам духа? Чи щось тобі перешкодить, щоб відповісти?

⁴ І я скажу так, як ви: Хіба ваша душа лежить замість моєї? Тоді я наскочив би на вас словами, покивав би головою на вас.

⁵ Тож нехай буде сила в моїх устах, не спиню рух губ.

⁶ Бо якщо говоритиму, не роз’ятрю рани. Коли ж помовчу, хіба менше буду зранений?

⁷ Тепер Він мене зробив втомленим, нерозумним, зігнилим;

⁸ і Ти мене схопив, на свідчення стала і піднялася проти мене моя неправда, мені в обличчя відповіла.

⁹ Охоплений гнівом, Він скинув мене, заскреготав на мене зубами, списи Його розбійників попали в мене.

¹⁰ Він прибив стрілами очей, гострим поглядом уразив мене в обличчя, разом набігли на мене.

¹¹ Бо Господь віддав мене в руки неправедного, і на безбожних покинув мене.

¹² Розбив мене, коли я був у мирі, схопивши мене за чуб, вирвав волосся, поставив мене, неначе сторожа.

¹³ Оточили мене списами, кидаючи на мої нирки без пощади, пролили на землю мою жовч.

¹⁴ Повалили мене — падіння за падінням, накинулися на мене сильні.

¹⁵ Я пришив мішковину до моєї шкіри, а моя сила погасла в землі.

¹⁶ Моє нутро згоріло від плачу, а на моїх повіках — тінь.

¹⁷ У моїх руках не було ж нічого неправедного, а молитва моя була чистою.

¹⁸ Земле, не покрий крові мого тіла, і хай не буде місця моєму крикові.

¹⁹ І ось тепер на небі мій свідок, і мій заступник — на висотах.

²⁰ Нехай долине моє благання до Господа, нехай же перед Ним сльозить моє око.

²¹ Нехай буде оборона людині перед Господом, а синові людському — перед своїм ближнім.

²² Пройшли лічені роки, і я піду дорогою, якою не повернуся.