Йова 15 - Переклад Р. Турконяка

¹ Підхопивши, Еліфас, теманієць, сказав:

² Чи дасть мудрий відповідь на повчання духа? Він наповнив біль лона,

³ звинувачуючи словами, якими не годиться, словами, від яких немає жодної користі.

⁴ Чи і ти не відкинув страх, довершив такі слова перед Господом?

⁵ Ти винний за слова твоїх уст, і ти не розсудив слова сильних.

⁶ Хай оскаржують тебе твої уста, а не я, і твої губи хай свідчать проти тебе.

⁷ Бо ж що? Хіба ти народився першою людиною? Чи ти постав раніше за пагорби?

⁸ Чи ти чув накази Господні, чи до тебе прийшла мудрість?

⁹ Адже що знаєш ти, чого ми не знаємо? Або що розумієш, чого й ми не розуміємо?

¹⁰ І старець, і древній між нами віком старший від твого батька!

¹¹ Ти був трохи покараний за дещо з того, у чому ти згрішив, ти говорив високо, гордовито.

¹² На що наважилося твоє серце, і на що піднялися твої очі,

¹³ що ти вибухнув гнівом перед Господом, і вивів з уст такі слова?

¹⁴ Бо хто, будучи смертною людиною, буде непорочним, чи як буде праведним той, хто народився від жінки,

¹⁵ якщо святим Він не вірить, і небо не є чистим перед Ним?

¹⁶ Тож наскільки мерзенний і нечистий чоловік, котрий п’є неправду, наче напій!

¹⁷ Сповіщу ж тобі, послухай мене. Тож я сповіщу тобі те, що я побачив,

¹⁸ те, що говорять мудрі й що не затаїли їхні батьки.

¹⁹ Їм самим дано землю, і на них не прийшов чужинець.

²⁰ Усе життя безбожного в клопотах, і пораховані роки дані сильному,

²¹ страх же його — в його вухах. Коли йому здається, що вже є в мирі, тоді прийде його знищення.

²² Хай не вірить, що відвернеться від темряви, бо він вже переданий у руки залізного меча,

²³ призначений на їжу грифам. А в собі знає, що на нього очікує доля трупа. Темний день його налякає,

²⁴ а біда і смуток захоплять його, наче полководця, який упаде в перших рядах.

²⁵ Адже він підняв руки перед Господом, і перед Господом Вседержителем став твердошиєм,

²⁶ біг перед Ним гординею в товстих плечах свого щита,

²⁷ бо він закрив своє обличчя у своїй товщі та зробив облямівку на стегнах.

²⁸ Нехай же поселиться в пустинних містах, увійде до незаселених домів. Те, що вони приготували, інші заберуть.

²⁹ Він не розбагатіє, і його майно не залишиться. Він не кидатиме на землю тінь,

³⁰ і не втече від темряви. Нехай вітер висушить те, що в нього сходить, нехай же впаде його цвіт.

³¹ Хай не вірить, що залишиться, бо марне поставиться йому.

³² Ним зрізане зітліє передчасно, і його галузка не покриється листям.

³³ Нехай буде зібраний, як неспілий плід передчасно, нехай упаде, як цвіт оливки.

³⁴ Бо свідчення безбожного — смерть, і вогонь спалить доми тих, хто бере хабарі.

³⁵ Він у лоні прийме болі, на нього найде марнота, а його черево понесе оману.