І.Навина 4 - Переклад Р. Турконяка

¹ І коли весь народ закінчив переходити Йордан, то Господь звернувся до Ісуса, промовляючи:

² Взявши з народу людей, по одному з кожного племені,

³ дай їм вказівку, кажучи: Візьміть з-посеред Йордану дванадцять відповідних каменів і, понісши їх разом із собою, покладіть їх у вашому таборі, там, де отаборитеся вночі.

⁴ Ісус, закликавши дванадцятьох славетних мужів з ізраїльських синів, по одному з кожного племені,

⁵ сказав їм: Ідіть переді мною перед обличчям Господа на середину Йордану, і кожний, взявши звідти камінь, нехай винесе його на своїх плечах — за числом дванадцятьох ізраїльських племен,

⁶ щоб вони завжди були для вас за лежачий знак. І коли тебе завтра запитає твій син, кажучи: Чим для вас є ці камені? —

⁷ ти поясниш твоєму синові, кажучи: Тому що ріка Йордан спорожніла перед ковчега завіту Господа всієї землі, коли переходив його. Ось ці камені будуть на пам’ять вам, ізраїльським синам, навіки.

⁸ І так учинили ізраїльські сини, як Господь заповів Ісусові, й, узявши дванадцять каменів з-посеред Йордану, — як і заповів Господь Ісусові, коли завершувався перехід ізраїльських синів, — і принесли разом із собою до табору, і там поклали.

⁹ Ісус встановив і інших дванадцять каменів у самому Йордані на місці, що було під ногами священиків, які несли ковчег Господнього завіту, і вони є там аж до сьогоднішнього дня.

¹⁰ А священики, які несли ковчег завіту, стояли в Йордані аж доки Ісус не завершив усе, що заповів Господь сповістити народові, і народ поспішив, і перейшов.

¹¹ І сталося, коли закінчив увесь народ переходити, то перейшов також ковчег Господнього завіту, і каміння перед ними.

¹² Перейшли також сини Рувима, сини Ґада і ті, хто з половини племені Манасії, озброєні перед ізраїльськими синами, як і заповів їм Мойсей.

¹³ Сорок тисяч добре озброєних до бою перейшли перед Господом на війну проти міста Єрихону.

¹⁴ У той день звеличив Господь Ісуса перед усім ізраїльським народом, і скільки часу він жив, його боялися так, як Мойсея.

¹⁵ А далі Господь звернувся до Ісуса, промовляючи:

¹⁶ Дай вказівку священикам, які несуть ковчег завіту Господнього свідчення, вийти з Йордану.

¹⁷ Тож Ісус дав вказівку священикам, кажучи: Вийдіть з Йордану!

¹⁸ І сталося, коли священики, які несли ковчег Господнього завіту, вийшли з Йордану і поставили ноги на землю, то вода Йордану потекла на своє місце і плила, як учора й третього дня, вздовж усього русла.

¹⁹ І народ пішов від Йордану на десятий день першого місяця. Ізраїльські сини отаборилися в Ґалґалі, на частині, що на сході сонця від Єрихону.

²⁰ Ісус поставив у Ґалґалі цих дванадцять каменів, які взяв з Йордану,

²¹ говорячи: Коли ваші сини запитають вас, кажучи: Що це за каміння? —

²² сповістіть вашим синам: Ізраїль перейшов Йордан по сухому,

²³ коли Господь, наш Бог, висушив воду Йордану перед ними, доки вони не перейшли, — як учинив Господь, наш Бог, і з Червоним морем, яке Господь, наш Бог, висушив перед нами, доки ми не перейшли,

²⁴ щоб усі народи землі пізнали, що Господня сила є могутньою, і щоб ви вшановували Господа, вашого Бога, у всякий час.