Буття 40 - Переклад Р. Турконяка

¹ Сталося ж, що після цих подій головний виночерпій єгипетського царя і головний пекар провинилися перед своїм володарем, царем єгипетським.

² І розгнівався фараон на обох своїх євнухів — на головного виночерпія та на головного пекаря.

³ І кинув їх до в’язниці при начальникові тюрми, — в те місце в’язниці, куди посадили і Йосифа.

⁴ А начальник в’язниці передав їх Йосифові, і той обслуговував їх. Деякий час вони перебували у в’язниці.

⁵ І обидва побачили сон — кожний свій сон — в одну ніч кожний мав своє видіння уві сні — головний виночерпій та головний пекар, які були в царя Єгипту, котрі перебували у в’язниці.

⁶ Якось Йосиф увійшов до них вранці і побачив їх: вони були стурбовані.

⁷ Тож запитав фараонових євнухів, які разом з ним були у в’язниці його пана, кажучи: Чому сьогодні ваші обличчя сумні?

⁸ Вони ж йому відповіли: Ми бачили сон — і немає нікого, хто би його міг пояснити. Та Йосиф сказав їм: Хіба не від Бога їх пояснення? Тож розкажіть мені.

⁹ І головний виночерпій розповів Йосифові свій сон, і сказав: У моєму сні переді мною була виноградна лоза.

¹⁰ У виноградної ж лози — три галузки; розрісшись, вона видала китиці — дозрілі грона винограду.

¹¹ А в моїй руці була фараонова чаша. Я взяв виноград і вичавив його в чашу, і дав чашу в руки фараона.

¹² А Йосиф сказав йому: Ось його пояснення: три галузки — це три дні.

¹³ Ще три дні — і фараон згадає твою посаду, і знову поставить тебе головним виночерпієм, і ти даватимеш чашу фараонові в його руки, — згідно з твоїм попереднім становищем, коли ти був виночерпієм.

¹⁴ Але, коли тобі стане добре, згадай собі й мене; і вчиниш мені милість: згадаєш про мене перед фараоном і виведеш мене із цієї в’язниці.

¹⁵ Бо мене справді викрадено із землі євреїв, та й тут я не скоїв нічого, проте мене вкинули до цієї ями.

¹⁶ Головний пекар побачив, що він правильно пояснив, і сказав Йосифові: І я бачив сон; мені здалося, що три кошики хлібовиробів ніс я на своїй голові.

¹⁷ У верхньому кошику — різні види пекарських виробів, котрі цар-фараон їсть, а небесні птахи дзьобали їх з кошика, що на моїй голові.

¹⁸ У відповідь Йосиф промовив до нього: Ось його пояснення: три кошики — це три дні.

¹⁹ Ще три дні — і тобі фараон зітне твою голову, і повісить тебе на дереві, і небесні птахи з тебе дзьобатимуть твоє тіло.

²⁰ Сталося ж: третього дня був день народження фараона, і він робив бенкет для всіх своїх слуг. І згадав посаду головного виночерпія і посаду головного пекаря серед своїх слуг.

²¹ І він відновив головного виночерпія на його посаді, і той давав у руки фараона чашу,

²² а головного пекаря повісив, як і пояснив їм Йосиф.

²³ Та головний виночерпій не згадав про Йосифа, оскільки забув про нього.