Буття 23 - Переклад Р. Турконяка

¹ Був же вік Сарри — сто двадцять сім років.

² І померла Сарра в місті Арвок (це Хеврон), що в долині, у Ханаанській землі. Тож прийшов Авраам голосити за Саррою і ридати.

³ І підвівся Авраам від своєї померлої дружини, і промовив синам Хетовим, кажучи:

⁴ Я є у вас чужинцем і мандрівником; дайте ж мені у вас місце для гробниці, і поховаю мою небіжчицю з-перед мого обличчя.

⁵ А Хетові сини відповіли Авраамові, кажучи:

⁶ Ні, пане, послухай же нас. Ти серед нас — цар від Бога; в найкращих наших гробницях поховай свою небіжчицю. Адже ніхто з нас не відмовить тобі у своїй гробниці, аби поховати в ній твою небіжчицю.

⁷ Підвівшись, Авраам вклонився народові тієї землі, синам Хетовим;

⁸ і заговорив до них Авраам, кажучи: Якщо маєте в душі вашій, щоби поховати мою небіжчицю з-перед обличчя мого, то послухайте мене і поговоріть про мене з Ефроном Саарським,

⁹ нехай дасть мені подвійну печеру, яка належить йому, на частині його поля. За добре срібло нехай при вас віддасть її мені у власність для гробниці.

¹⁰ Ефрон же сидів серед синів Хетових. У відповідь Ефрон-хет сказав Авраамові так, що чули сини Хетові й усі, які входили до міста, кажучи:

¹¹ Будь зі мною, пане, і послухай мене. Поле і печеру на ньому я тобі даю. Перед усіма моїми громадянами віддав я тобі. Поховай свою небіжчицю.

¹² І поклонився Авраам перед народом тієї землі,

¹³ і сказав Ефронові, щоби чув народ землі: Оскільки ти на моєму боці, послухай мене. Візьми в мене гроші за поле, і я поховаю там мою небіжчицю.

¹⁴ Та Ефрон відповів Авраамові, кажучи:

¹⁵ Ні, пане. Бо я чув, що земля варта чотириста дідрахм срібла; та що то є між мною і тобою? Тож похорони свою небіжчицю.

¹⁶ І послухав Авраам Ефрона, і дав Авраам Ефронові срібло, про яке оголосив, так що чули Хетові сини, — чотириста дідрахм чистого купецького срібла.

¹⁷ І стало Ефронове поле з подвійною печерою, що напроти Мамврії, — поле й печера, яка була на ньому, і кожне дерево, яке було на полі, що в довкіллі, у його межах, —

¹⁸ Авраамовою власністю перед синами Хетовими та всіма, які входили до міста.

¹⁹ Після цього поховав Авраам Сарру, свою дружину, у подвійній печері на полі, що напроти Мамврії (це Хеврон), у землі Ханаанській.

²⁰ Так Хетовими синами було закріплено за Авраамом поле й печеру, що була на ньому, — як власність для поховання.