Дії Апостолів 24 - Переклад Р. Турконяка

Звинувачення перед Феліксом

¹ А через п’ять днів прибув первосвященик Ананій зі старшими та якимсь промовцем Тертилом, котрі скаржилися намісникові на Павла.

² Коли його закликали, Тертил почав звинувачувати, кажучи: Маємо тривалий мир — завдяки тобі, і завдяки твоїй дбайливості цей народ має добробут;

³ це ми, преславний Феліксе, завжди й усюди зі щирою вдячністю визнаємо.

⁴ Але щоби довго тебе не турбувати, прошу тебе з властивою тобі доброзичливістю коротко вислухати нас.

⁵ Бо знайшовши цього згубного чоловіка, який провокує колотнечу між усіма юдеями в цілому світі, який є провідником назорейської єресі

⁶ та намагався збезчестити храм, ми схопили його [й хотіли судити за нашим Законом.

⁷ А тисяцький Лисій, надійшовши з великою силою, вирвав його з наших рук, наказавши його обвинувачам з’явитися до тебе].

⁸ Від нього зможеш сам, розпитавши, про все це довідатися, у чому ми його звинувачуємо.

⁹ Приєдналися і юдеї, стверджуючи, що так воно і є.

Захист Павла

¹⁰ А Павло, коли намісник дав йому знак говорити, відповів: Знаючи, що ти багато років є суддею цього народу, відважно себе захищатиму,

¹¹ бо ти можеш довідатися, що не більше дванадцяти днів, як я прийшов у Єрусалим поклонитися.

¹² І ні в храмі, ні в синагогах, ні в місті не знайшли мене, щоб я з кимсь сперечався або зчиняв колотнечу між людьми;

¹³ не можуть вони довести тобі й того, у чому тепер мене звинувачують.

¹⁴ Визнаю перед тобою, що згідно із цим напрямом вчення, який вони звуть єрессю, я служу Богові батьків, вірячи в усе, що написано в Законі та в Пророків.

¹⁵ І маю в Бозі надію на те, чого вони й самі очікують: що має бути воскресіння [мертвих] — праведних і неправедних.

¹⁶ І я пильно дбаю про те, щоби завжди мати незаплямовану совість перед Богом і людьми.

¹⁷ А по багатьох роках прийшов я, щоби принести моєму народові милостиню та пожертвування.

¹⁸ При цьому знайшли мене очищеного в храмі, а не з юрбою і не із заколотом.

¹⁹ Деяким же юдеям з Азії належало б перед тобою стати й говорити, коли мають щось проти мене.

²⁰ Або хай вони самі скажуть, яку неправду знайшли [в мене], коли я стояв перед синедріоном;

²¹ хіба що цей єдиний вислів, який я вигукнув, стоячи між ними: Сьогодні ви мене судите за воскресіння мертвих!

Дворічне ув’язнення

²² [Почувши це], Фелікс, дуже добре обізнаний із цим напрямом учення, відклав їхню справу, кажучи: Коли тисяцький Лисій прийде, розсуджу вас!

²³ І він наказав сотникові охороняти його, але дати полегшення і нікому з близьких не забороняти йому прислуговувати [чи приходити] до нього.

²⁴ А через декілька днів прийшов Фелікс зі своєю дружиною Друзилою, яка була юдейкою, покликав Павла, щоби почути від нього про віру в Ісуса Христа.

²⁵ Коли він говорив про праведність, стриманість та майбутній суд, Фелікс, перелякавшись, відповів: Тепер досить, іди, а відповідного часу я покличу тебе!

²⁶ Водночас він сподівався, що Павло дасть йому грошей, [щоб він його відпустив]. Тому й часто його викликав та розмовляв з ним.

²⁷ Коли минуло два роки, на зміну Феліксові прибув його наступник Порцій Фест. Та Фелікс, бажаючи догодити юдеям, залишив Павла ув’язненим.