Дії Апостолів 23 - Переклад Р. Турконяка

Павло перед синедріоном

¹ Поглянувши на синедріон, Павло сказав: Мужі-брати, я до цього дня служив Богові з усієї доброї совісті!

² Та первосвященик Ананій наказав своїм прислужникам бити його в уста.

³ Тоді Павло сказав йому: Бог тебе битиме, стіно побілена! Ти ж сидиш, щоб судити мене за Законом, а наказуєш, переступаючи Закон, бити мене!

⁴ А прислужники сказали: Ти докоряєш первосвященикові Божому?

⁵ Павло ж промовив: Не знав я, брати, що це первосвященик, адже написано, що начальника свого народу не лихословитимеш!

⁶ Зрозумівши, що одна частина тут — садукеї, а друга — фарисеї, Павло вигукнув у синедріоні: Мужі-брати, я ж фарисей, син фарисеїв! За надію на воскресіння мертвих мене судять!

⁷ Як тільки він це промовив, виникла незгода між фарисеями та садукеями, і збори поділилися.

⁸ Адже садукеї твердять, що немає ні воскресіння, ні ангела, ні Духа, а фарисеї це визнають.

⁹ І зчинився великий галас, і деякі книжники, які були з групи фарисеїв, підійнявшись, чинили опір, кажучи: Ми не знаходимо нічого лихого в цій людині. Що ж, як Дух заговорив до нього чи ангел? [Не будемо воювати з Богом!]

¹⁰ А як здійнялася велика колотнеча, тисяцький, боячись, щоб вони Павла не роздерли, наказав воїнам увійти, забрати його з-посеред них і відвести до казарми.

Павла відводять у Кесарію

¹¹ А наступної ночі Господь, ставши перед ним, промовив: Кріпися, [Павле]! Бо як ти свідчив про Мене в Єрусалимі, так тобі треба свідчити й у Римі!

¹² А коли настав день, [деякі] юдеї, вчинивши змову, дали клятву, запевняючи, що не їстимуть і не питимуть, доки не вб’ють Павла.

¹³ Було понад сорок тих, які склали цю спільну клятву.

¹⁴ Вони, підійшовши до первосвящеників і старших, сказали: Ми дали клятву нічого не їсти, доки не вб’ємо Павла.

¹⁵ Тож ви тепер із синедріоном скажіть тисяцькому, щоби [завтра] привів його до вас, ніби бажаєте докладніше довідатися про нього. Ми ж, перш ніж він прибуде, готові його вбити.

¹⁶ А син сестри Павла, почувши про засідку, прибув і, ввійшовши до казарми, сповістив Павлові.

¹⁷ Павло ж, покликавши одного із сотників, сказав: Проведи цього юнака до тисяцького, бо має йому щось сказати.

¹⁸ А тоді той, узявши його, привів до тисяцького й сказав: В’язень Павло, покликавши мене, попросив провести до тебе цього юнака, який має щось тобі сказати.

¹⁹ Узявши його за руку й відвівши вбік, тисяцький запитав: Що ти маєш мені сповістити?

²⁰ Той розповів: Юдеї змовилися попросити тебе, щоби завтра привів ти Павла до синедріону, ніби бажають вони докладніше випитати його.

²¹ Ти ж не вір їм, бо на нього чекають у засідці понад сорок чоловік із них, які між собою склали клятву не їсти і не пити, доки не вб’ють його. Тож тепер вони готові й очікують від тебе розпорядження.

²² Тоді тисяцький відпустив юнака, наказавши: Нікому не розповідай, що ти мене повідомив про це.

²³ І, покликавши якихось двох сотників, сказав: Приготуйте двісті воїнів, сімдесят кіннотників і двісті стрільців, щоби після третьої години ночі вони вирушили до Кесарії;

²⁴ і приведіть в’ючних тварин, щоби посадити Павла та відпровадити до намісника Фелікса!

²⁵ І написав листа такого змісту:

²⁶ Клавдій Лисій — шановному намісникові Феліксові: вітання!

²⁷ Цього мужа, якого схопили юдеї та хотіли вбити, я врятував, приступивши з воїнами та довідавшись, що він римлянин.

²⁸ Бажаючи дізнатися про причину, у чому його звинувачували, я повів [його] до їхнього синедріону.

²⁹ Я виявив, що його звинувачували в питаннях їхнього Закону і що немає жодної провини, вартої смерті або кайданів.

³⁰ Коли мені стало відомо про лихий задум, який мали [юдеї] проти цього мужа, негайно послав я його до тебе, наказавши і обвинувачам говорити перед тобою те, що мають проти нього. [Будь здоровий!]

³¹ Тож воїни, згідно з наказом, взяли Павла, повели вночі до Антипатриди,

³² а наступного дня, залишивши кіннотників, щоб ішли з ним, повернулися до табору.

³³ А ті прибули до Кесарії й, давши листа намісникові, поставили перед ним і Павла.

³⁴ Прочитавши листа та запитавши, з якого він краю, і довідавшись, що з Килікії,

³⁵ Фелікс сказав: Вислухаю тебе, коли твої обвинувачі прийдуть! І наказав його стерегти в преторію Ірода.