1 Самуїла 3 - Переклад Р. Турконяка

¹ І хлопчина Самуїл служив Господу перед священиком Ілі. А Господнє слово було рідкісне в ті дні, не було докладного видіння.

² І сталося в той день, коли Ілі ліг спати на своєму місці і його очі почали ставати важкими, і він не міг бачити.

³ До того, як прийшов час підготовляти Божий світильник, Самуїл спав у храмі, де був Божий ковчег,

⁴ і Господь закликав: Самуїле, Самуїле! А він сказав: Ось я!

⁵ І він побіг до Ілі, і сказав: Ось я, оскільки ти кликав мене! А він відповів: Я тебе не кликав, повертайся і спи! І той повернувся, і спав.

⁶ Та Господь продовжував кликати: Самуїле, Самуїле! І він вдруге пішов до Ілі, кажучи: Ось я, оскільки ти кликав мене! Він знову відповів: Я тебе не кликав, повертайся і спи!

⁷ А це сталося раніше, ніж Самуїл пізнав Бога і йому відкрилося Господнє слово.

⁸ Господь же продовжував кликати Самуїла — втретє, і він устав, і пішов до Ілі, кажучи: Ось я, оскільки ти кликав мене! І зрозумів Ілі, що хлопчину кличе Господь,

⁹ тож він сказав: Повернися, дитино, спи! І буде, коли покличе тебе, то скажеш: Говори, Господи, бо Твій раб слухає! І пішов Самуїл, і спав на своєму місці.

¹⁰ І прийшов Господь, постав і закликав його так, як перший раз та вдруге, а Самуїл сказав: Говори, бо слухає Твій раб!

¹¹ І Господь промовив до Самуїла: Ось Я чиню Мої слова в Ізраїлі, так що в кожного, хто почує їх, задзвенить в обох його вухах.

¹² У той день підніму проти Ілі все, що Я сказав проти його дому, — почну і довершу!

¹³ Я сповістив йому, що Я помщуся на його домі навіки за несправедливості його синів, бо, коли його сини злословили Бога, він не докоряв їх! А так не буде!

¹⁴ Я поклявся домові Ілі: Не викупиться несправедливість дому Ілі ладаном і жертвами навіки!

¹⁵ Самуїл спав аж до ранку, устав вранці й відчинив двері Господнього дому. І Самуїл побоявся сповістити видіння Ілієві.

¹⁶ І промовив Ілі до Самуїла: Самуїле, дитино! Той відказав: Ось я.

¹⁷ А той сказав: Яке слово було сказане тобі? Не скрий же від мене! Те нехай учинить тобі Бог і те додасть, якщо приховаєш від мене слово з усіх слів, сказаних тобі у твої вуха.

¹⁸ І Самуїл сповістив усі слова, і не приховав з них жодного. І сказав Ілі: Господь, Він нехай учинить те, що добре перед Ним.

¹⁹ І Самуїл став великим, і Господь був з ним, і з усіх Його слів нічого не впало на землю.

²⁰ І взнав увесь Ізраїль, від Дана аж до Вирсавії, що Самуїл вірний Господній пророк.

²¹ І Господь продовжував об’являтися в Силомі, оскільки Господь об’явився Самуїлові. І повірили в усьому Ізраїлі, — від краю і аж до краю землі, — що Самуїл став пророком у Господа. Ілі ж був дуже старим, а його сини і далі продовжували життєвий шлях, і їхня дорога залишалася злою перед Господом.