Вiд Луки 19 - Свята Біблія: Сучасною мовою

Ісус у Закхея

¹ Ісус увійшов до Єрихона й йшов містом.

² Там мешкав багатій на ймення Закхей, який був головним збирачем податків.

³ Він прагнув побачити, хто ж Такий Ісус, але через великий натовп не міг зробити цього, бо був низький на зріст.

⁴ Тож Закхей забіг наперед усіх і заліз на чинару, щоб побачити Ісуса, бо Він якраз мав пройти повз те дерево.

⁵ І коли Ісус дійшов до цього місця, Він підвів очі й промовив: «Закхею, мерщій злазь, бо Я мушу сьогодні зупинитися в твоєму домі».

⁶ Тоді Закхей швидко зліз на землю й радісно привітав Ісуса.

⁷ І всі це бачили й почали ремствувати: «Він пішов у гості до грішника».

⁸ Але Закхей став і промовив до Господа: «Пане, послухай! Я віддам половину свого добра бідним. І якщо я колись у когось щось видурив, то поверну йому в чотири рази більше!»

⁹ Ісус сказав йому: «Сьогодні в цей дім прийшло спасіння, адже цей чоловік також один з обраного народу Божого.

¹⁰ Бо ж Син Людський прийшов, щоб розшукати і спасти те, що було загублене».

Притча про десять срібних мін

¹¹ Коли вони слухали це, Ісус розповів їм іншу притчу. Деякі люди вважали, що Царство Боже з’явиться негайно, бо Ісус підходив до Єрусалиму.

¹² Тоді Він сказав: «Один чоловік шляхетного походження вирушив у далеку країну. Там його мали проголосити царем, а по тому він планував повернутися додому.

¹³ Чоловік покликав десятьох слуг своїх і роздав їм десять мін срібла. Він сказав слугам: „Вкладайте ці гроші в діло до мого повернення”.

¹⁴ Але співвітчизники того чоловіка ненавиділи його. Вони вислали за ним навздогін посланців, щоб ті сказали в далекій країні: „Ми не хочемо, щоб цей чоловік царював над нами!”

¹⁵ Але його все одно проголосили царем, і він повернувся додому. А повернувшись, послав за тими слугами, яким роздав був гроші. Його цікавило, який прибуток вони одержали.

¹⁶ Перший з них прийшов і доповів: „Пане, твоя міна срібла принесла ще десять мін”.

¹⁷ То хазяїн сказав йому: „Гарна праця, ти добрий слуга! Оскільки ти в малому був вірний, я доручаю тобі управляти десятьма містами”.

¹⁸ Тоді прийшов другий слуга й мовив: „Пане, твоя міна принесла ще п’ять мін”.

¹⁹ Цьому слузі він сказав: „Ти правитимеш п’ятьма містами”.

²⁰ Інший слуга прийшов і сказав: „Пане, ось твоя міна. Я тримав її загорнуту в хустину.

²¹ Я боявся тебе, бо ти чоловік жорстокий. Ти забираєш те, чого не клав, і жнеш те, чого не сіяв”.

²² Хазяїн промовив: „Я судитиму тебе твоїми ж словами, поганий ти слуга. Ти кажеш, що знаєш, що я жорстокий чоловік, що беру там, де не клав, та жну там, де не сіяв.

²³ Тобі слід було пустити гроші в обіг, то ж повернувшись, я мав би їх із прибутком”.

²⁴ І додав, звертаючись до тих, що стояли поруч: „Заберіть у нього цю міну й віддайте тому, хто має десять мін”.

²⁵ А вони кажуть: „Пане, але ж він уже має десять мін!”

²⁶ „Кажу ж вам, — відповів хазяїн, — кожному, хто має, додасться ще більше, а у того, в кого нічого не має, відніметься і той дріб’язок, що йому належить.

²⁷ Щодо тих моїх ворогів, які не хотіли, аби я царював над ними, то приведіть їх сюди і вбийте перед моїми очима”».

Ісус в’їжджає до Єрусалиму як Цар

²⁸ Розповівши цю притчу, Ісус вирушив далі до Єрусалиму.

²⁹ Підійшовши до міст Ветфаґія та Віфанія поблизу гори, що звалася Оливною, Ісус відіслав двох Своїх учнів

³⁰ з такими словами: «Ідіть у це місто, що перед вами. Тільки-но ви ввійдете туди, то одразу ж знайдете там припнутого віслючка, на якому ніхто ще не їздив.: Відв’яжіть його й приведіть сюди.

³¹ А якщо хтось запитає вас: „Для чого ви відв’язуєте віслючка?” — то ви мусите відповісти: „Він потрібен Господу”».

³² Отож двоє з учнів пішли до села й там знайшли віслючка, точно так, як Він казав їм.

³³ А коли вони віслючка відв’язували, його власники запитали їх: «Навіщо ви відв’язуєте віслючка?»

³⁴ Вони відповіли: «Він потрібен Господу».

³⁵ Привівши віслючка до Ісуса, вони поклали на нього свій одяг й посадили Його зверху.

³⁶ Коли Ісус їхав, люди стелили перед Ним на дорозі свій одяг.

³⁷ А як підійшов Він до сходу з Оливної гори, натовп учнів почав радісно й голосно славити Бога за всі чудеса, які вони побачили.

³⁸ Вони вигукували: «Благословенний Цар, Який приходить в ім’я Господнє! Мир на Небі й слава Господу!»

³⁹ Серед людей у натовпі було кілька фарисеїв. Вони звернулися до Ісуса: «Вчителю, вгамуй Своїх учнів!»

⁴⁰ Ісус відповів їм: «Повірте, якщо Мої послідовники зараз замовкнуть, то каміння почне вигукувати!»

Ісус плаче за Єрусалимом

^41-42 Коли Ісус під’їхав до Єрусалиму й, побачивши місто, Він заплакав і промовив: «Якби ж ти сьогодні знало, що тобі може принести мир! Та зараз це приховано від очей твоїх.

⁴³ Настануть дні, коли вороги твої насиплють довкола тебе вали й обложать тебе. Вони насуватимуться з усіх боків,

⁴⁴ й знищать тебе і народ, який мешкає в стінах твоїх. Вони каменя на камені не залишать там, де ти стоїш нині. Бо не впізнало ти того часу, коли Бог прийшов спасти тебе».

Ісус у храмі

⁴⁵ Зайшовши у двір храму, Ісус почав виганяти звідти усіх торговців.

⁴⁶ Він промовив: «У Святому Писанні сказано: „Мій храм буде домом молитви, а ви перетворили його на розбійницьке кубло!”»

⁴⁷ Щодня Ісус навчав у храмі, та головні священики, книжники та можновладці міркували, як убити Його.

⁴⁸ Вони нічого зробити не могли, бо всі люди слухали Ісуса й горнулися до Нього.