Псалми 56 - Свята Біблія: Сучасною мовою

¹ Для диригента. На мелодію: «Голуб на далекому дубі». Міктам Давида, коли филистимляни захопили його в Ґаті.

² Помилуй мене, Боже, бо гнавсь за мною чоловік, весь день мені спокою не давав.

³ На кожний крок людці чатують, вони цькують мене невпинно. Чимало маю ворогів між можновладців.

⁴ Але як тільки жах мене проймає, я довіряюсь Богу я, і на Нього покладаюсь.

⁵ Я слово Боже прославляю, я вірю Богу, то й страху я не маю, що смертні заподіяти можуть щось мені.

⁶ Вони мені невпинно дошкуляють, все лихо затівають проти мене, або слова перекрутивши, ними ж і шпиняють.

⁷ Ті вороги гуртуються довкола: хоч би куди пішов і хоч би що зробив — підстерігають душу й плоть мою.

⁸ Ти прожени їх, бо нечестиві в них шляхи, дай їм спізнати чужоземців лють.

⁹ Звичайно, бачив Ти, як я тремтів від болю, Ти сльози всі мої порахував і пам’ятав.

¹⁰ Тому відступляться, я знаю, зникнуть вороги, коли я попрошу Тебе про допомогу, бо Ти — мій Бог!

¹¹ Ціную я обітницю Господню і прославляю Боже слово я.

¹² Я в Бога вірую, тому страху не маю. Що люди можуть заподіяти мені?

¹³ Я мушу виконати обіцянку Богу, Тобі, віддячити, о Боже, мушу я.

¹⁴ Бо врятував Ти мою душу в смертний час, не дав спіткнутися й упасти, щоб жити я міг у світлі Божім, що осяває кожного із нас!