Псалми 10 - Свята Біблія: Сучасною мовою

¹ Чому Ти, Господи, далеко так? Чому мовчиш у цю тяжку годину?!

² Пихато кривдники знущаються із бідних, та зрештою в свої ж потраплять пастки.

³ Лихі людці, ті, ясна річ, зажерливістю хваляться своєю, а Господа клянуть захланно й зневажають!

⁴ В погорді й люті нечестивець поради в Бога не шукає. У намірах його немає Богу місця.

⁵ Його дорога стелиться рівненько. Твій суд для нього надто вже далекий, сміється він із ворогів своїх.

⁶ Про себе думає він так, що не помилиться ніколи. Мовляв, ніколи саме з ним не трапиться нічого злого.

⁷ Уста їх без упину проклинають, серця їх чорні наміри снують, на їхніх язиках брехня й прокльони.

⁸ При житлі, не захищенім стіною, у засідці вони і тільки слушної чекають миті на перехожих кинутися враз, й життя в нещасних тих людей відняти.

⁹ Мов лев, у хащах причаївшись, лиш миті ждуть, аби схопити бідолах й оплутати своєю сіттю.

¹⁰ Нещасні жертви, збиті з ніг, притиснуті зненацька до землі потужною безбожника рукою.

¹¹ А ті лиш заспокоюють себе: «Бог забуває нас, на нас він не зважає, не бачить Він, що робимо ми тут».

¹² Встань, Господи! Скарай лихих людців, о Боже! Не забувай про бідних і нещасних!

¹³ Чом відвертається від Бога лютий люд, чому повторює собі постійно: «Бог не воздасть мені за те, що я роблю?»

¹⁴ Але ж Ти, Боже, бачиш, що твориться! Всі біди і страждання бачиш Ти! І подаси Ти руку допомоги, нещасні сиріти на Твою підтримку ждуть.

¹⁵ Здолай безбожника і зло, що він вчинив, із коренем, щоб й духу не лишилось, вирви!

¹⁶ Господь на віки вічні править! Й безбожників Він вижене з своїх земель!

¹⁷ Почув Ти, Господи, що треба бідним людям. Дай їм відвагу! І прислухайся до них!

¹⁸ Зроби, що треба, для пригноблених людей. Не допусти, щоб на Твоїй землі, лихі людці залякували інших.