Приповiстi 19 - Свята Біблія: Сучасною мовою

¹ Краще бідний, та чесний, аніж з лукавими устами, та дурний.

² Звісно, бажання без знання пусті; а той, хто надто поспішає, губить шлях.

³ Невігластво підточує життя людині, вона ж гнівається на Господа за це.

⁴ Багатство притягує друзів, а вбогого друзі залишають.

⁵ Лжесвідок не уникне покарання, не врятується свідок брехливий.

⁶ Багато людей підлещуюється до щедрого вельможі, записуються в друзі до того, хто обдаровує.

⁷ Злидаря зневажають усі його брати, а що вже говорити про друзів! Ті його сахаються: він просить поради, а їх немає.

⁸ Хто любить життя, той набирається розуму. Хто шанує знання, той збагне, що є добро.

⁹ Брехливий свідок не залишиться без покарання, неправдивий свідок загине.

¹⁰ Пустоголовому багатію не годиться наживати скарби, це так безглуздо, як і рабу керувати князями.

¹¹ Здоровий глузд породжує терпіння, людину звеличує вміння прощати образи.

¹² Царський гнів, немов лева рик, а ласка його, мов роса на траві.

¹³ Нерозумний син — нещастя для батька, а пащекувата дружина дратує, як неспинне крапання дощу крізь дірявий дах.

¹⁴ Дім і багатство успадковуються від батьків, а розважлива дружина — від Господа.

¹⁵ Лінощі навівають глибокий сон, бажання ледакувати веде до голоду.

¹⁶ Хто підкоряється заповітам, той зберігає життя, хто не шанує Божий шлях — загине.

¹⁷ Давати жебраку, що позичати Господу. За ваше милосердя Бог воздасть вам.

¹⁸ Напучуй свого сина, в тому — єдина надія; не роблячи цього, тільки зла йому завдаєш.

¹⁹ Запальна людина повинна нести покарання; навіть якщо помилуєш її, потім усе повториться.

²⁰ Вислухай пораду й прислухайся до повчань, щоб зрештою набратися мудрості.

²¹ Багато задумів у серці людському, але Господь вирішує, що має статися.

²² Скнарість — то ганьба, краще бути бідним, ніж брехливим.

²³ Страх Господній дає прекрасне життя; тож роки минають без страху, що нагряне біда.

²⁴ Лінько опускає в миску руку, та навіть до рота повернуть її не може.

²⁵ Скарай пихатого, і дурень набереться розуму; Дай настанови розсудливому, і він сам помудрішає.

²⁶ Хто не шанує батька й проганяє матір, той негідний і зганьблений син.

²⁷ Слухайся повчань, мій сину, якщо бажаєш утекти від дурних помилок невігласів.

²⁸ Нікчема висміює справедливість, а вуста неправедного живляться несправедливістю.

²⁹ Покарання існує для пихатих самолюбців, а удари — для спин дурнів.