Йоіла 1 - Свята Біблія: Сучасною мовоюСарана понищить урожай 1 Слово Господа, що було Йоїлові, синові Петуїла: 2 «Старійшини почуйте це! Послухайте, всі люди краю! Чи так було колись за ваших днів чи за життя батьків ваших? Ні! 3 Розкажіть про це дітям своїм, а діти хай своїм розкажуть дітям, а їхні діти — всім прийдешнім поколінням. 4 Все, що летуча сарана лишила, то гусінь-сарана пожерла, усе, що гусінь-сарана лишила, стрибуча сарана пожерла, а що стрибуча сарана лишила, нищівна сарана пожерла. Напад сарани 5 Прокиньтеся, п’яні лідери, плачте й голосіть, ви, хто вином солодким впивається, бо скінчилося воно, більше не скуштувати вам його. 6 Народ могутній, незліченний вдерся в край мій. У нього зуби, наче зуби лева, у нього ікла, наче у левиці ікла. 7 Спустошення вони принесли в виноградник мій, перетворили фіґові дерева на обрубки, вони кору з них облупили, викинувши геть, і зробили білими галузки. Народ ридає 8 Голоси, мов наречена, вбрана у вереття, над своїм померлим нареченим. 9 Офіри й ливні жертви зникли з храму. Священики, Господні слуги, тужать. 10 Поля спустошено і висушено землю. Бо збіжжя спустошене, і висохло молоде вино, олія свіжа вийшла вся. 11 Сумуйте, хлібороби, голосіть, винороби, за ячменем та пшеницею, адже згнило у полі жниво. 12 І лози виноградні зів’яли й фіґові дерева. Гранати, навіть пальми й яблуні — усі дерева повсихали в полі. І справді, всохла радість між людьми. 13 Священики, вберіться у вереття й голосіть, тужіть усі, хто служить при вівтарі. Ввійдіть, слуги мого Бога, ніч перебудьте у веретті, бо хлібні жертви й ливні жертви вже не принесуть до храму Бога вашого. Страшна руїна після сарани 14 Призначте піст, усю громаду скличте, зберіть старійшин і усіх людей до храму Господа Бога вашого, й до Господа взивайте. 15 Сумний то буде день, бо наближається вже день Господній. Він прийде, як могутня руїна від Всевишнього. 16 На ваших очах пропала вся їжа, а щастя і радість зникли з Божої оселі. 17 Ми посіяли насіння, але воно всохло під землею. Покинуто комори, розвалилися стодоли, бо зів’яло збіжжя. 18 А як реве худоба! Довкола никають стада, бо їм немає пасовиська, овець отари й ті вмирають. 19 О Господи, до Тебе я взиваю, бо зжер вогонь пасовиська в пустелі, спалило полум’я усі дерева в полі. 20 Навіть звірі польові, і ті потребують Твоєї допомоги, адже потоки всохли, вогонь пожер всі пасовиська у пустелі». |
Bible League International
Bible League International