Єзекіїла 2 - Свята Біблія: Сучасною мовою

Покликання Езекиїла

¹ Він сказав мені: «Сину людський, стань на ноги, Я говоритиму з тобою».

² Коли Він говорив, Дух увійшов у мене і поставив мене на ноги, і я почув, що він мовить до мене.

³ Він сказав: «Сину людський, Я посилаю тебе до синів Ізраїлю, до бунтівного народу, що повстав проти Мене. Вони та їхні батьки бунтують проти Мене аж до цього дня.

⁴ Люди, до яких я посилаю тебе, вперті й затяті. Скажи їм: „Ось що Господь Бог говорить”.

⁵ Вони не слухатимуть тебе, бо вони — бунтівний народ, але ж вони знатимуть, що серед них є пророк.

⁶ А ти, сину людський, не бійся їх, ані їхніх слів. Не бійся, хоча реп’яхи та колючки оточуватимуть тебе і ти житимеш серед скорпіонів. Не бійся того, що вони говорять, не лякайся їхніх поглядів, бо то бунтівний рід.

⁷ Ти повинен донести до них Мої слова, навіть якщо вони й не слухатимуть тебе, бо народ той — бунтівний!

⁸ Але ти, сину людський, слухай, що Я говоритиму тобі. Не бунтуй, як цей непокірливий народ; відкрий рот, з’їж те, що Я тобі даю».

⁹ Дивлюсь я і бачу руку, простягнуту до мене, а в ній сувій.

¹⁰ Він розгорнув його переді мною. Сувій був списаний з обох боків: ззовні і зсередини. То були слова плачу, туги та скорботи.