Єзекіїла 14 - Свята Біблія: Сучасною мовою

Засудження ідолопоклонців

¹ Кілька старійшин Ізраїлю прийшли до мене й посідали переді мною.

² Тоді слово Господа дійшло до мене:

³ «Сину людський, ці мужі прийшли просити тебе спитати поради в Бога, та все ще тримають бовванів у себе. До сих пір вони вклоняються лжебогам, тож навіщо ці грішники питаються поради в Мене? Чи можу Я взагалі дозволити їм звертатися до Мене з запитаннями? Звичайно ж, ні!

⁴ Через те говори з ними і скажи їм, що Господь Бог так говорить: „Коли хтось із ізраїльтян прийде до пророка й питатиме його поради, то Я, Бог, відповідатиму на запитання ті, навіть якщо той тримається негідних бовванів. Я говоритиму незважаючи на їх брудних лжебогів.

⁵ Я зроблю це, щоб відібрати назад серця народу ізраїльського, який весь покинув Мене заради бовванів”.

⁶ Через те скажи дому Ізраїлю, що Господь Бог так говорить: „Покайтеся! Відверніться від ваших бовванів і відмовтеся від своїх мерзотних звичок!

⁷ Коли хтось із ізраїльтян чи хтось з чужинців, що живуть в Ізраїлі, цуратиметься Мене, впустить бовванів у своє серце і поставить огидний камінь спотикання перед своїм обличчям, а по тому йде до пророка, щоб звернутися до Мене з запитаннями, Я, Господь, відповідатиму йому Сам.

⁸ Я поверну Своє обличчя проти цього чоловіка і зроблю його прикладом та притчею во язицех; Я викореню його з-поміж Мого народу. Тоді ви знатимете, що Я — Господь.

⁹ І якщо пророк на стільки недолугий, що дає поради заміть Мене, то Я відкрию йому його дурість. Я простягну Свою руку проти нього й винищу його з-поміж Мого народу ізраїльського.

¹⁰ Вони нестимуть свою провину: пророк буде так само винний, як і той, хто з ним радиться.

¹¹ Тоді народ Ізраїлю більше не відвертатиметься від мене, ані поганитиметься всіма своїми гріхами. Він буде Моїм народом, а Я буду їхнім Богом”». Так проголошує Господь Бог.

Кара — неминуча

¹² Слово Господа дійшло до мене:

¹³ «Сину людський, якщо якась країна грішить проти Мене, Я протягну руку проти неї, щоб понищити запаси їжі в ній і наслати на неї голодомор, і вбити її людей та їхню худобу,

¹⁴ то навіть якби ці троє: Ной, Даниїл та Йов були у тій країні — вони б змогли своєю праведністю врятувати тільки самих себе». Так проголошує Господь Бог.

¹⁵ Господь сказав: «Або Я нашлю диких звірів на цю країну, і вони лишать її бездітною і вона стане така спустошена, що ніхто не зможе пройти нею через звірів тих.

¹⁶ То так само правда, як Моє існування. Навіть якби ці троє були в тій країні, вони не змогли б урятувати своїх власних синів та дочок. Лише самі врятувалися б, але земля стала б безлюдна. Так проголошує Господь Бог.

¹⁷ Або я спрямую меч проти цієї країни і скажу: „Хай меч пройде через цю землю”, — і повбиваю її людей та їхню худобу.

¹⁸ То так само правда, як те, що я живу, навіть якби ці троє були у ній, вони б не змогли врятувати своїх власних синів і дочок. Лише самі вони врятувалися б. Так проголошує Господь Бог.

¹⁹ Або пошлю Я чуму на цю землю і виллю Мою лють на неї через кровопролиття, вбиваючи її людей та їхню худобу.

²⁰ То так само правда, як те, що Я живу, навіть якби Ной, Даниїл та Йов були в ній, вони б не змогли врятувати ні сина, ані дочку. Вони врятували б лише самих себе завдяки своїй праведності». Так проголошує Всевишній.

²¹ То ось що говорить Господь Бог: «Наскільки гірше буде, як Я пошлю проти Єрусалима мої чотири найстрашніші кари: меч, голодомор, диких звірів і чуму — щоб вбити його людей та їхню худобу!

²² Однак дехто там виживе, ті сини та дочки, яких буде виведено з нього, прийдуть до тебе, і коли ти побачиш їхню поведінку і їхні вчинки огидні, ти втішишся щодо того нещастя, яке Я приніс до Єрусалима.

²³ Ти втішишся, коли побачиш їхню поведінку та їхні вчинки, бо ти знатимеш, що Я не зробив нічого даремно». Так проголошує Господь Бог.