Числа 21 - Свята Біблія: Сучасною мовою

Війна з ханаанцями

¹ Ханаанський цар Арад, що жив у Неґеві, почувши, що народ Ізраїлю надходить шляхом до Атарима, напав на Ізраїль і взяв у полон декого з них.

² Тоді Ізраїль дав обітницю Господу і сказав: «Якщо допоможеш Ти нам перемогти цей народ, ми віддамо всі їхні міста Тобі».

³ Господь почув голос Ізраїлю, допоміг розбити ханаанців, і вони вщент вигубили їх і міста їхні. Тож вони назвали це місце Хорма.

Мідний гад

⁴ Тоді вони рушили від гори Гор у напрямку Червоного моря в обхід землі Едомської. Та люди в дорозі стали нетерплячі.

⁵ Люди нарікали на Бога та Мойсея: «Навіщо примусили ви нас кинути Єгипет, щоб померти в пустелі? Бо немає тут ні хліба, ні води. І набрид нам цей нікчемний харч».

⁶ Тож Господь наслав отруйних гадюк поміж людей, і кусали вони їх, і багато людей Ізраїлю померло.

⁷ Прийшли люди до Мойсея і сказали: «Ми згрішили, бо нарікали на Господа й на тебе. Помолися Господу, щоб забрав Він гадюк від нас». Тож Мойсей помолився за народ.

⁸ І сказав Господь Мойсею: «Зроби бронзового гада й прикріпи на стовп. Коли хтось укушений подивиться на нього, то житиме».

⁹ Тож Мойсей зробив бронзового гада й прикріпив його на стовп. Коли гадюка кусала когось, і та людина дивилася на бронзового гада, вона лишалася живою.

Шлях до Моаву

¹⁰ Тоді рушив народ Ізраїлю і став табором в Овоті.

¹¹ Потім рушили вони з Овоту й стали табором в Іє-Аваримі в пустелі, що межує з Моавом зі сходу.

¹² Вони знялися звідти й стали табором у долині Зеред.

¹³ Знялися звідти й стали табором по той бік Арнону, в пустелі, що простягалася з землі аморійців. Бо Арнон — то кордон між Моавом та аморійцями.

¹⁴ Ось чому й сказано в книзі Війн Господніх: «Вагев у Суфі, й долина Арнон,

¹⁵ і схил долин, що простягаються до поселення в Арі і сягають аж кордонів Моаву».

¹⁶ Звідти вони рушили до Бееру. Це колодязь, де Господь сказав Мойсею: «Збери народ, і Я дам їм води».

¹⁷ Тоді Ізраїль заспівав таку пісню: «Пролийся водою, кринице! Співаймо про неї.

¹⁸ Криниця, вирита великими людьми, яку вожді народу почали копати своїми жезлами і палицями, був дар пустелі (або „Маттана”)».

¹⁹ Від Маттани йди до Нагаліела, від Нагаліела до Бамота,

²⁰ від Бамота до долини, що в Моаві на верхівці Пізґи, оберненої до пустелі.

Сихон і Оґ

²¹ Тож вирядив Ізраїль послів до царя аморійців Сихона і сказав:

²² «Дозволь нам пройти країною твоєю. Ми не звертатимемо ні в поле, ні у виноградники. Не питимемо воду з криниць. Ми йтимемо царським шляхом, аж доки не перейдемо через твою землю».

²³ Але цар Сихон не дозволив Ізраїлю перейти через його землю, зібрав усіх своїх людей і вийшов назустріч Ізраїлю в пустелю. Прибув він у Ягаз і напав на Ізраїль.

²⁴ Але Ізраїль вбив його і забрав землю його від ріки Арнон до ріки Яввок, але тільки до кордону з аммонійцями. Бо аммонійці вперто захищали свої кордони.

²⁵ Ізраїль захопив усі їхні міста й оселився у всіх тих аморійських містах, у Хешбоні й навколишніх поселеннях.

²⁶ Хешбон був містом аморійського царя Сихона. Він воював проти колишнього царя Моаву і здобув у нього всю його землю аж до ріки Арнон.

²⁷ Ось чому поети кажуть: «Приходьте до Хешбону! Хай відбудують його! Нехай місто Сихона відбудоване буде!

²⁸ Бо вийшов вогонь із Хешбона, полум’я з міста Сихона. Пожерло воно Ар у Моаві, і над рікою Арнон узвишшя спалило.

²⁹ Горе тобі, Моаве, о народе Хемоша, вигублено тебе! Зробив він синів своїх втікачами, дочок своїх у неволю Сихону, царю аморійців віддав.

³⁰ Загинули нащадки їхні від Хешбона до Дівона, ми зруйнували все аж до Нофи, що біля Медеви».

³¹ Тож Ізраїль посів землю аморійців.

³² І послав Мойсей розвідати Язер, і вони захопили поселення навколо нього, прогнавши аморійців, які там були.

³³ Тоді вони повернули й пішли в напрямку Башану. Оґ, цар Башану, виступив до Едреї з усім військом своїм, щоб зійтися з ізраїльтянами в бою.

³⁴ І сказав Господь Мойсею: «Не бійся його, бо віддам Я його, всіх людей його і землю його до рук твоїх. І вчиниш ти з ним так само, як і з Сихоном, царем аморійців, що царював у Хешбоні».

³⁵ Тож убили вони його, синів його і всіх людей його, аж не лишилося жодного живого з них. І здобули вони землю його.