Буття 50 - Свята Біблія: Сучасною мовою

Поховання Ізраїля

¹ Йосип припав до обличчя свого батька, ридав над ним і цілував його.

² І наказав тоді Йосип своїм слугам-лікарям забальзамувати батька, і лікарі його забальзамували.

³ На це в них пішло сорок днів, бо саме сорок днів необхідно для бальзамування. Єгиптяни сумували за ним сімдесят днів.

⁴ Коли час жалоби за ним пройшов, Йосип звернувся до фараонових домашніх зі словами: «Якщо я маю прихильність в очах ваших, то скажіть, будь ласка, фараонові:

⁵ „Мій батько змусив мене поклястися йому. Він сказав мені: „Послухай, я помираю. Поховай мене в тій печері, що я собі приготував у землі Ханаанській”. І зараз дозволь мені піти й поховати батька. А потім я повернусь”».

⁶ Фараон відповів: «Іди й ховай свого батька, оскільки він змусив тебе присягнутися йому».

⁷ І Йосип вирушив ховати свого батька. І всі фараонові слуги, старійшини його дому і всі старійшини землі Єгипетської пішли з ним.

⁸ А також цілий Йосипів дім, його брати і дім його батька. Лише діти, отари і стада залишилися в землі Ґошенській.

⁹ Колісниці та вершники також рушили з ними. То була дуже велика процесія.

¹⁰ І прийшовши до токовища Атад, що на тому боці Йордану, вони гірко й голосно ридали. Йосипова жалоба тривала сім днів.

¹¹ Коли ж ханаанці, що жили поблизу, побачили ту скорботу на токовищі Атад, то мовили: «Як гірко Єгиптяни сумують!» І назвали вони те місце Авель-Мицраїм. Це по той бік ріки Йордан.

¹² Отже, сини Якова зробили для нього те, що він їм наказав.

¹³ Сини перенесли його в землю Ханаанську й поховали в печері, що на полі Махпела поблизу Мамре. Авраам купив те поле як місце поховання у Ефрона-хиттита.

¹⁴ І поховавши батька, Йосип повернувся до Єгипту разом з братами своїми й усіма, хто ходив з ним ховати його батька.

Йосип прощає своїх братів

¹⁵ Йосипові брати злякалися, що помер їхній батько. Вони сказали: «Може, Йосип усе ще ненавидить нас і хоче помститися за те зло, що ми заподіяли йому».

¹⁶ І послали вони сказати йому: «Перед смертю твій батько наказав:

¹⁷ „Перекажіть Йосипові ось що. Зараз прости братам своїм, будь ласка, провину їхню і гріх. Вони й справді вчинили зле з тобою”. Тож пробач, будь ласка, провину слуг Бога твого батька». І засумував Йосип від цього послання.

¹⁸ Тоді брати його також прийшли й упали перед ним і сказали: «Поглянь, ось ми, раби твої».

¹⁹ Та Йосип сказав їм: «Не бійтеся. Хіба ж я Бог, щоб карати вас? Ні, я не Бог.

²⁰ Ви задумали зло проти мене, та Бог перетворив його на добро, щоб сталося те, що є сьогодні, щоб зберегти життя багатьом.

²¹ Отже, не бійтеся зараз. Я підтримуватиму вас і ваших дітей». Так він заспокоїв їх добрим словом.

Останні дні Йосипа і його смерть

²² І Йосип залишився з батьковим домом в Єгипті. І прожив він сто десять років.

²³ Йосип діждався Ефраїмових дітей і внуків. І сини Макіра, Манассіїного сина, також сиділи на Йосипових колінах.

²⁴ І сказав тоді Йосип братам своїм: «Я помираю. Та знаю, що Бог дбатиме про вас. Він виведе вас із цієї землі до землі, яку обіцяв Він Авраамові, Ісаакові та Якову».

²⁵ І Йосип узяв з Ізраїлевих синів таку клятву: «Коли Бог прийде до вас, то ви заберете звідси мої кістки».

²⁶ І помер Йосип, коли йому було сто десять років. Його забальзамували й поклали в труну в Єгипті.