Буття 3 - Свята Біблія: Сучасною мовою

Початок гріха

¹ Із усіх диких звірів, створених Господом Богом, найхитрішим був змій. Він хотів обдурити жінку, тож і звернувся до неї: «Чи й справді Бог сказав, щоб ви не їли плодів з будь-яких дерев саду?»

² Жінка відповіла змієві: «Ми можемо їсти плоди з усіх дерев у саду,

³ але Бог сказав, щоб ми не їли з того дерева, що росте посеред саду. Бог наказував: „Навіть не торкайтеся того дерева, бо помрете”».

⁴ Тоді змій сказав: «Ви не помрете.

⁵ Навіть Бог знає, що якщо покуштуєте плід з того дерева, то очі ваші відкриються, ви станете подібні Богу, дізнавшись про добро і зло».

⁶ І побачила тоді жінка, що плоди були добрими для їжі, а дерево — гарним на вигляд. Дерево вабило мудрістю, яку воно могло дати людині. Тож вона взяла плоди з дерева й почала їсти. Чоловік її також був поруч. Вона й йому дала кілька плодів, і він їх з’їв.

⁷ Вони обидва змінилися, неначе відкрилися їхні очі, й подивилися вони на все інакше. Збагнувши, що були голі, вони набрали фіґового листя і, зшивши його разом, зробили собі вбрання — пов’язки на стегна.

Боже прокляття

⁸ Пообідньою прохолодою Господь Бог гуляв садом. Почувши Його, чоловік і жінка сховалися від Нього серед дерев.

⁹ Господь Бог покликав чоловіка: «Де ти?»

¹⁰ І той озвався: «Я почув Тебе в саду, злякався, бо був голий, та й сховався».

¹¹ Господь Бог тоді спитав у чоловіка: «Хто тобі сказав, що ти голий? Чи, може, ти з’їв плід з того дерева, з якого Я заборонив їсти?»

¹² Чоловік відповів: «Жінка, яку Ти створив, щоб була зі мною, дала мені плід з того дерева. То я його й з’їв».

¹³ Тоді Господь Бог звернувся до жінки: «Що ж ти наробила!» Жінка відповіла на те: «Змій обдурив мене. Тож я й з’їла той плід».

¹⁴ І мовив Господь Бог до змія: «Через те, що ти таке вчинив, поведеться тобі гірше від усіх тварин і диких звірів. Плазуватимеш на череві й їстимеш порох усе своє життя.

¹⁵ Я зроблю вас із жінкою ворогами, і дітей ваших також зроблю ворогами. Її дитинча вразить тебе в голову, а ти вразиш його п’яту».

¹⁶ Тоді Бог звернувся до жінки: «Я примножу твої муки під час вагітності, ти народжуватимеш дитя своє у муках. Ти жадатимеш чоловіка свого, а він пануватиме над тобою».

¹⁷ Потім Він сказав Адамові: «Ти послухався жінку свою і з’їв плід із дерева, про яке Я казав: „Не можна з нього їсти”. За те Я прокляну землю, і ти муситимеш тяжко трудитися до кінця днів своїх, щоб здобути собі їжу, яку земля вродить.

¹⁸ Земля родитиме терни та бур’яни для тебе. І їстимеш ти дикі польові рослини.

¹⁹ Добуватимеш хліб у поті лиця свого, аж доки не помреш і не станеш знову землею. Бо створений був із неї. Через те, що зробив Я тебе з пороху земного, станеш знову ним, коли помреш».

²⁰ І назвав Адам жінку свою Євою, бо була вона матір’ю всіх людей, що живуть на світі.

²¹ Господь Бог зробив одяг зі шкіри тварин для Адама та його жінки і повдягав їх.

Вигнання з раю

²² Тоді Господь Бог сказав: «Погляньте, людина вподібнилася до Нас, пізнавши добро і зло. Вона тепер може простягнути руку й зірвати плід із дерева життя, з’їсти його й жити вічно».

²³ І вигнав тоді Господь Бог Адама з Едему, щоб працювати на землі, з якої того було створено.

²⁴ Прогнавши Адама, зі східної сторони біля входу в Едем Він поставив Ангелів-Херувимів і верткий вогненний меч, щоб стерегти дорогу до дерева життя.