Амоса 7 - Свята Біблія: Сучасною мовою

З’ява про сарану

¹ Ось що Господь Бог показав мені. Він створив кокони сарани, коли пізнє жниво почало гнатися вгору. Пізні жнива були після царської косовиці.

² Коли сарана скінчила їсти рослинність у краю, я сказав: «О Господи Боже, прости нас, будь ласка! Як вистоїть Яків, він же такий маленький?»

³ Тоді Господь передумав щодо цього, сказавши: «Цього не станеться».

З’ява про вогонь

⁴ Ось що Господь Бог показав мені що до покарання вогнем: Я бачив, як Всевишній накликав вогняний дощ, який пожер великий океан і став пожирати землю.

⁵ Тоді я сказав: «О Господи Боже, будь ласка, припини! Як вистоїть Яків, адже він такий маленький?»

З’ява про висок

⁶ Тоді Господь передумав щодо цього, сказавши: «Цього також не станеться!»

⁷ Ось що показав Він мені. Поглянь, Господь стояв біля вертикального муру з виском у руці.

⁸ І сказав мені Господь: «Амосе, що ти бачиш?» Я відповів: «Висок». Тоді Він сказав мені: «Дивись, Я покладу висок серед Мого народу ізраїльського. Я ніколи більше не прощу їх.

⁹ Узвишшя Ісаака буде спустошено, святині Ізраїлю буде сплюндровано, Я з мечем нападу на дім Єровоама».

Амазія намагається зупинити Амоса

¹⁰ Тоді Амазія, священик з Бетела, послав таке слово до царя Ізраїлю Єровоама: «Амос замишляє лихо проти тебе в самісінькому серці дому Ізраїлю: він підбиває народ на війну проти тебе. Він так багато вже лихого сказав, що країна не може вже терпіти слів його.

¹¹ Бо ось ще Амос сказав: „Єровоам помре від меча, а Ізраїль неодмінно піде в заслання зі своєї землі”».

¹² Амазія сказав Амосу: «О пророче, йди, втікай до землі Юдиної. Там споживай свою їжу і пророкуй там.

¹³ А в Бетелі не пророкуй більше ніколи, бо це царська святиня і царський храм».

¹⁴ Амос відповів Амазії: «Я не пророк, ані син пророка. Я вирощую худобу й фіґові дерева.

¹⁵ Але Господь взяв мене від отари і сказав мені: „Йди, пророкуй проти Мого народу ізраїльського”.

¹⁶ Тож зараз ти послухай слово Господа. Ти кажеш: „Не пророкуй проти Ізраїлю, не проповідуй проти дому Ісаака”».

¹⁷ А Господь ось що говорить: «Жінка твоя повією стане в місті, а сини й дочки твої поляжуть від меча. Інші люди поміряють і поділять землю твою між собою, і помреш ти в землі нечистій. Ізраїль неодмінно піде в полон геть зі свого краю».