2 Хронік 5 - Свята Біблія: Сучасною мовою

Перенесення ковчегу

¹ Коли Соломон закінчив усі роботи по будівництву храму Господнього, він приніс усе, що присвятив його батько Давид: срібло, золото і меблі й передав усе це до скарбниці храму Божого.

² Тоді цар Соломон скликав до Єрусалима усіх старійшин Ізраїлю, голів колін та начальників ізраїльських родин, щоб перенести ковчег Господнього Заповіту з Сіону до міста Давида.

³ І всі мужі Ізраїлю зібралися до царя на свято, і було то в сьомому місяці року.

^4-5 Коли всі старійшини Ізраїлю прибули, левити взяли ковчег та понесли його до Єрусалима разом з наметом зібрання і всі священні речі в ньому до храму. Священики і левити несли все це,

⁶ а цар Соломон разом з усім ізраїльським народом, який зібрався навколо нього, був перед ковчегом, приносячи в жертву незліченну кількість овець та биків.

⁷ Тоді священики занесли ковчег Господнього Заповіту на його місце — у внутрішнє святилище храму, Святеє Святих, і поставили його під крилами Херувимів.

⁸ Херувими розпростерли свої крила над ковчегом, прикриваючи його та шести, на яких його несли.

⁹ Ці шести були такі довгі, що їх кінці було видно зі Святого Місця, що перед внутрішнім святилищем, але не ззовні Святеє Святих. Там вони й по сьогодні.

¹⁰ У Ковчезі Заповіту нічого не було, крім двох скрижалів, які Мойсей поклав туди на горі Хорев, де Господь уклав Угоду з ізраїльтянами після їхнього виходу з Єгипту.

¹¹ Всі священики, що були там, пройшли обряд очищення, незважаючи на групи, до яких вони належали. Коли священики вийшли зі святині, вони служили разом.

¹² Левити-співці стояли зі східного боку вівтаря. Там були присутні всі групи співців Асафа, Гемана та Єдутуна. А також були там їхні сини та родичі. Ці співці-левити були вбрані в білий полотняний одяг. У них були цимбали, ліри та арфи. Всього було сто двадцять священиків разом із левитами-співцями. Ці сто двадцять священиків сурмили в сурми.

¹³ І ті, хто сурмив у сурми і ті, хто співав, звучали як один. Вони в один голос славили Господа й дякували Йому. Їхні сурми, цимбали та інші музичні інструменти звучали дуже голосно. Вони співали: «Хвала Богу за милість Його. Любов Його щира навічно». Потім храм Господній наповнився хмарою.

¹⁴ Священики далі не могли правити службу через ту хмару. І було то завдяки тому, що слава Господня наповнила храм Божий.