1 Царів 18 - Свята Біблія: Сучасною мовою

Ілля і Овдій

¹ На третій рік засухи слово Господнє було до Іллі: «Іди й постань перед Агавом, і Я пошлю дощ на цю землю».

² Тож Ілля пішов, щоб постати перед Агавом. Був тоді страшний голод у Самарії.

³ І Агав закликав до себе Овдія, який був управляючим палацом. (Овдій був відданим віруючим у Господа.

⁴ Коли Єзевел убивала пророків Господніх, Овдій заховав сто пророків у двох печерах, по п’ятдесят у кожній, і постачав їм їжу та воду).

⁵ Агав сказав Овдієві: «Іди по землях до всіх струмків та ярів. Може, ми знайдемо трохи трави, щоб не повмирали коні та мули, щоб ми не мусили вбивати якихось наших тварин».

⁶ Тож вони поділили землі, які повинні були обійти, Агав пішов в одному напрямку, а Овдій в другому.

⁷ По дорозі Овдієві зустрівся Ілля. Овдій упізнав його, вклонився до землі й промовив: «Чи це справді ти, мій володарю, Іллє?»

⁸ Ілля відповів: «Так, піди й скажи своєму господарю: „Ілля бажає його бачити”».

⁹ «Що поганого я зробив, — запитав Овдій, — що ти посилаєш свого слугу до Агава на смерть?

¹⁰ Так само напевне, як і те, що Господь твій Бог живий, не існує жодного народу чи царства, куди б мій хазяїн не посилав у пошуках тебе. І коли народ чи царство заявляли, що тебе там немає, він змушував їх заприсягтися, що вони не можуть тебе знайти.

¹¹ А зараз ти мені кажеш піти до мого хазяїна і сказати: „Ілля тут”.

¹² Я не знаю, куди Дух Господній може тебе занести, коли я піду. І якщо я піду і скажу Агаву, а він тебе не знайде, він мене вб’є. Я, твій слуга, йшов за Господом з дитинства.

¹³ Чи не чув ти, мій володарю, що я зробив, коли Єзевел побивала пророків Господніх? Я сховав сто пророків Господніх у двох печерах, по п’ятдесят у кожній, і постачав їм їжу й воду.

¹⁴ А зараз ти кажеш мені піти до мого хазяїна і сказати: „Ілля тут”. Він мене вб’є!»

¹⁵ Ілля відповів: «Як Господь Всемогутній, Якому я служу, — живий, так само напевне я постану сьогодні перед Агавом».

Ілля на горі Кармел

¹⁶ Тож Овдій пішов назустріч Агавові, розповів йому, і Агав пішов зустріти Іллю.

¹⁷ Коли він побачив Іллю, він сказав йому: «Це ти той, хто приносить неспокій в Ізраїль?»

¹⁸ «Я не приносив неспокою до Ізраїлю, — відповів Ілля. — А ти й рід твого батька накликали лихо нехтуванням Господніми заповідями і службою Ваалові.

¹⁹ А тепер збери людей з усього Ізраїлю, щоб вони зустрілися зі мною на горі Кармел. І приведи чотириста п’ятдесят пророків Ваала і чотириста пророків Ашери, які їдять за столом Єзевел».

²⁰ Тож Агав розіслав заклик по всьому Ізраїлю й зібрав пророків на горі Кармел.

²¹ Ілля вийшов перед людьми і сказав: «Коли ж ви вирішите кому поклонятися: якщо Господь є Богом, слідуйте за ним, а якщо Ваал є Богом, слідуйте за ним». Але люди нічого не сказали.

²² Тоді Ілля сказав їм: «Я залишився єдиний пророк Господній, а у Ваала чотириста п’ятдесят пророків.

²³ Візьміть для нас двох биків. Дайте їм вибрати одного для себе, і нехай вони поріжуть його на шматки й покладуть на дрова, але не запалюють. Я підготую іншого бика й покладу на дрова, але не запалюватиму.

²⁴ Тоді ви назвете на ім’я вашого бога, а я назву на ім’я Господа. Бог, який відповість вогнем, і є Богом». Тоді всі люди промовили: «Ти кажеш правильно».

²⁵ Ілля сказав пророкам Ваала: «Виберіть одного з биків і спершу його приготуйте, оскільки вас так багато. Назвіть на ім’я свого бога, але не запалюйте вогонь».

²⁶ Вони взяли бика, якого їм дали, й приготували його. Потім вони називали ім’я Ваала від ранку до півдня. «О Ваале, дай нам відповідь!» — кричали вони. Але не було відповіді. Ніхто не відповів. І вони танцювали навколо жертовника, який збудували.

²⁷ Опівдні Ілля почав насміхатися з них. «Кричіть голосніше, звичайно ж він бог! Мабуть, він замислився, чи зайнятий, чи подорожує. Може, він спить, і його треба розбудити?»

²⁸ Тож вони кричали голосніше й лупцювали себе мечами та списами, за їхнім звичаєм, поки не потекла кров.

²⁹ Полудень минув, а вони продовжували свої навісні пророкування, поки не настав час вечірніх жертвоприношень. Але не було відповіді, ніхто не відповідав, ніхто не звертав уваги.

³⁰ Тоді Ілля сказав усім людям: «Ідіть до мене». Вони пішли до нього, і він полагодив вівтар Господній, який було зруйновано.

³¹ Ілля взяв дванадцять каменів, по одному для кожного з колін нащадків Якова, до якого прийшло слово Господнє, коли Він сказав: «Твоє ім’я буде Ізраїль».

³² З тих каменів він зробив вівтар в ім’я Господнє і викопав рівчак навколо нього, досить великий, щоб умістити дві сеї насіння.

³³ Він зібрав дрова, порізав бика на шматки й поклав на дрова. Тоді він сказав їм: «Наповніть чотири великі жбани водою і полийте жертву й дрова».

³⁴ «Зробіть це ще раз», — сказав він, і вони зробили це ще раз. «Зробіть це втретє», — наказав він, і вони зробили це втретє.

³⁵ Вода стекла навколо жертовника і навіть заповнила рівчак.

³⁶ В час жертвоприношення пророк Ілля вийшов наперед і проголосив молитву: «О Господи, Боже Авраама, Ісаака та Ізраїля, нехай стане відомо сьогодні, що Ти — Бог Ізраїлю, і що я, Твій слуга, зробив усе це за Твоїм наказом.

³⁷ Дай мені відповідь, о Господи, дай мені відповідь, щоб ці люди знали, що Ти, о Господи, є Бог, і що Ти привертаєш їхні серця назад».

³⁸ Тоді вогонь Господній упав і запалив жертву, дрова, каміння й землю, а також злизав воду з рівчака.

³⁹ Коли всі люди побачили це, вони впали долілиць і гукнули: «Господь — це Бог! Господь — це Бог!»

⁴⁰ Тоді Ілля наказав їм: «Схопіть пророків Ваала. Не дайте жодному втекти!» Вони схопили їх, Ілля привів їх у Долину Кішон і стратив там.

⁴¹ І сказав Ілля Агаву: «Піди поїж і попий, бо це шум сильного дощу».

⁴² Тоді Агав пішов поїв і попив, а Ілля забрався на вершину гори Кармел, нахилився до землі й сховав обличчя між колін.

⁴³ «Піди подивись у бік моря», — сказав він своєму слузі. Той пішов і подивився. «Нічого там немає», — сказав він. Сім разів Ілля повторював: «Іди знову».

⁴⁴ На сьомий раз слуга доповів: «Хмарка, маленька, як чоловіча долоня, піднімається з-за моря». Тож Ілля сказав: «Піди скажи Агаву: „Запрягай свої колісниці і їдь униз, поки дощ не зупинив тебе”».

⁴⁵ Тим часом небо почорніло від хмар, здійнявся вітер, і почалася сильна злива. І Агав поїхав до Єзреела.

⁴⁶ Сила Господня спустилася на Іллю і, запхнувши плащ за пояс, він біг перед Агавом увесь шлях до Єзреела.