1 Самуїла 3 - Свята Біблія: Сучасною мовою

Господь призиває Самуїла

¹ Юнак Самуїл правив службу Господу під керівництвом Елі. У ті часи Господь рідко звертався до людей; з’яв Його теж було небагато.

² Якось уночі Елі, зір якого ослабнув уже так, що він ледве міг щось розрізняти, лежав на своєму звичному місці.

³ Світильник Божий ще не зайшов. Самуїл лежав у Господньому храмі там, де перебував ковчег Божий.

⁴ Господь покликав Самуїла, і той озвався: «Я тут».

⁵ Він побіг до Елі й сказав: «Ось я, ти мене кликав?» Але Елі сказав: «Ні, я тебе не кликав, повертайся й лягай». Самуїл пішов і ліг.

⁶ Господь знову покликав його: «Самуїле!» І Самуїл підвівся, пішов до Елі й мовив: «Ось я, ти мене гукав?» «Сину мій, — відказав Елі, — Я не звав тебе, повертайся й лягай».

⁷ Самуїл до цього ще не знав голосу Господа, бо йому ще не відкривалося слово Господнє.

⁸ Господь втретє покликав Самуїла. Той звівся на ноги, пішов до Елі і сказав: «Я тут, ти мене кликав до себе». Тоді Елі збагнув, що то Господь кликав хлопця.

⁹ Він наказав Самуїлу: «Піди й ляж, а якщо Він тебе позве, скажи: „Говори, Господи, Твій слуга слухає”». Пішов Самуїл до себе і ліг.

¹⁰ Ось Господь підійшов, став над ним і звернувся до нього, як і в попередні рази: «Самуїле! Самуїле!» Тоді Самуїл відповів: «Говори, Твій слуга слухає».

¹¹ Тоді Господь сказав Самуїлу: «Послухай-но, Я збираюсь зробити щось таке в Ізраїлі, від чого у кожного, хто почує про це, задзвенить у вухах.

¹² Я зроблю з Елі та його родиною все те, про що говорив від початку й до кінця.

¹³ А Я йому сказав, що навіки засуджу його рід через той гріх, про який він знав, бо його сини чинили таке, що люди почали їх зневажати, а він не зміг утримати синів.

¹⁴ Тому Я присягнувся перед родиною Елі: „Вина дому Елі ніколи не викупиться ні жертвами, ні підношеннями”».

¹⁵ Самуїл лежав до ранку, а потім відчинив двері дому Господнього. Він боявся розповісти Елі про з’яву.

¹⁶ Та Елі покликав Самуїла і сказав: «Самуїле, синку!» Самуїл відгукнувся: «Ось я!»

¹⁷ «Що то Він сказав тобі? — Спитав Елі, — Не приховуй цього від мене. Нехай Бог тебе покарає, суворо покарає, якщо ти хоч щось приховаєш від мене з того, що Він тобі говорив».

¹⁸ Самуїл переказав йому кожне слово і нічого не приховав від нього. Тоді Елі озвався: «Він — Господь. Нехай робить те, що вважає за найліпше».

¹⁹ Господь був із Самуїлом, поки він зростав, не зрадивши жодної обіцянки.

²⁰ І весь Ізраїль, від Дана до Беершеби, знав, що Самуїл покликаний бути Господнім пророком.

²¹ Господь і далі з’являвся в Шило, й відкривався Господь Самуїлу в Шило через Своє слово.