1 Самуїла 15 - Свята Біблія: Сучасною мовою

Господь позбавляє Саула царювання

¹ Самуїл сказав Саулові: «Я — той, кого Господь послав, щоб помазати тебе на царя Свого народу ізраїльського; тому вислухай тепер Господнє послання.

² Ось що мовить Господь Всемогутній: „Я закарбував, що вони вчинили Ізраїлю, коли ті вийшли з Єгипту.

³ Вирушайте, нападіть на амаликійців і розбийте вщент усе, що їм належить. Не жалійте їх: повбивайте чоловіків і жінок, дітей і немовлят, худобу й овець, верблюдів та віслюків”».

⁴ Саул скликав людей та провів огляд у Телаїмі. Там було двісті тисяч піхотинців та десять тисяч людей з Юдеї.

⁵ Саул вирушив на місто Амалик і поставив засідку у вибалку.

⁶ Тоді Саул звернувся до кенійців: «Ідіть, залиште амаликійців, щоб я вас не розгромив разом з ними. Ви ж бо проявили милосердя до всіх ізраїльтян, коли вони вийшли з Єгипту». Так кенійці залишили амаликійців.

⁷ Тоді Саул розгромив амаликійців від Хавіли до Шура, на схід від Єгипту.

⁸ Він захопив царя амаликійців Аґаґа живого, народ же віддав мечу.

⁹ Саул та його люди змилосердилися над Аґаґом та найкращою худобою, вівцями і всім добром, вгодованими телятами та ягнятами. Їм не хотілося винищити все, але вони знищили все, чим знехтували, що відкинули.

¹⁰ Тоді Самуїлу було слово Господнє:

¹¹ «Я передумав щодо призначення Саула царем, адже він відвернувся від Мене і не виконав Моїх наказів». Самуїл стривожився; цілу ніч він говорив з Господом.

¹² Самуїл піднявся дуже рано і пішов на зустріч з Саулом, але йому сказали: «Саул пішов до Кармела. Там він поставив собі пам’ятник, а потім повернувся до Ґілґала». Коли Самуїл прийшов до Саула, той щойно приніс у жертву всеспалення частину здобичі, яку він узяв з Амалика.

¹³ Коли Самуїл його наздогнав, Саул мовив: «Нехай Господь тебе благословить! Я виконав Господні веління».

¹⁴ Але Самуїл заперечив: «Що тоді означає мекання овець у моїх вухах? Що означає рев худоби, який я чую?»

¹⁵ Саул пояснив: «Воїни пригнали їх, відібравши в амаликійців; вони пожаліли найкращу худобу та овець, щоб принести жертву Господу, твоєму Богу, а всіх решту ми забили».

¹⁶ «Досить! — Зупинив Саула Самуїл. — Я розповім тобі те, що Господь мені сказав минулої ночі». «Говори», — відповів Саул.

¹⁷ Самуїл сказав: «Чи не правда, що колись ти був ніким навіть у власних очах, хіба ти не став на чолі ізраїльських племен? Господь помазав тебе царем усього Ізраїлю.

¹⁸ Він також вирядив, наказавши: „Йди й розбий вщент тих нечестивців амаликійців; воюй з ними, аж доки не зметеш їх з лиця землі”.

¹⁹ Чому ти не послухався Господа? Чому ти зайнявся мародерством і вчинив зле в очах Господніх?»

²⁰ «Але ж я покорився Господу, — заперечив Саул. — Я пішов виконувати Господній наказ. Я винищив амаликійців, а царя їхнього, Аґаґа, привів з собою.

²¹ Воїни забрали як здобич найкращих овець та худобу, щоб принести жертву Господу, твоєму Богові у Ґілґалі».

²² Але Самуїл відповів: «Хіба Господь втішається всеспаленнями й жертвами більше, ніж послухом твоїм? Послухатися Бога — краще, ніж жертву до вогню тягти, і послух ліпший, аніж жир ягняти.

²³ Бо непокірність — наче ворожбитства гріх, сваволя — як вина бовванам поклоніння. Відринув слово ти Господнє, тому й тебе Він як царя відкинув».

²⁴ Саул відповів Самуїлу: «Так, я згрішив. Я не виконав Господнього повеління і твоїх настанов. Я злякався народу, тому й послухався його.

²⁵ Прошу тебе простити мій гріх і повернутися зі мною, щоб я міг поклонитися Господу».

²⁶ Самуїл не погодився: «Я не повернуся з тобою. Ти відштовхнув слово Господнє, отже й Господь тебе як царя ізраїльського відринув!»

²⁷ Тільки-но Самуїл повернувся, щоб іти, як Саул ухопився за полу його вбрання й порвав його.

²⁸ Самуїл промовив до нього: «Господь сьогодні відірвав царство Ізраїлю від тебе і передав твоєму ближньому, більш гідному за тебе.

²⁹ Той, Хто є славою Ізраїлю, не вводить в оману, не змінює Своєї думки, тому що Він — не людина, яка не виконує обіцянки».

³⁰ Саул відповів: «Я провинився. Але заклинаю тебе вшанувати мене перед старійшинами мого народу та перед Ізраїлем; повернися зі мною, щоб я міг поклонитися Господу твоєму Богові».

³¹ Тож Самуїл повернувся з ним, і Саул поклонявся Господу.

³² Тоді Самуїл сказав: «Приведіть до мене Аґаґа, царя амаликійського». Аґаґ підійшов до нього впевнено, думаючи при цьому: «Гіркота смерті вже, певно, позаду».

³³ Але Самуїл промовив: «Як меч нещадний твій жінок лишив бездітними, так і твоя матір між жінками стане жити вже без сина». І Самуїл порубав Аґаґа на шматки перед Господом у Ґілґалі.

³⁴ Після того Самуїл вирушив до Рами, а Саул повернувся додому в Ґівеа.

³⁵ Самуїл більше не бачився з Саулом аж до смерті, хоча Самуїл і тужив за ним. А Господь шкодував, що зробив Саула царем Ізраїлю.