Псалми 57 - Біблія в пер. Івана Огієнка 1962

ПСАЛОМ 57 (58)

¹ Для дириґетна хору. На спів: „Не вигуби“. Золотий псалом Давидів.

² Чи ж то справді ви, можні, говорите правду, чи людських синів слушно судите?

³ Отже, у серці ви чините кривди, дорогу насильства рук ваших торуєте ви на землі.

⁴ Від лоня ще матернього вже віддалені несправедливі, з утроби ще матерньої заблудилися неправдомовці,

⁵ їхня отрута така, як отрута зміїна, як отрута глухої гадюки, що ухо своє затуляє,

⁶ що не слухає голосу заклиначів, чарівника, в чарах вправного!

⁷ Поруйнуй, Боже, зуби їхні в їхніх устах, левчукам розбий, Господи, щелепи,

⁸ нехай розпливуться, немов та вода, що собі розтікається, хай пов’януть вони, як трава по дорозі,

⁹ бодай стали, немов той слимак, що в своїй слизоті розпускається, щоб сонця не бачили, як мертвий отой плід у жінки!

¹⁰ Поки почують тернину запалену ваші горшки, нехай буря її рознесе, чи свіжу, чи спалену!

¹¹ А праведний тішитись буде, бо помсту побачить, у крові безбожного стопи свої він обмиє!

¹² і скаже людина: Поправді є плід справедливому, справді є Бог, суддя на землі!