Псалми 56 - Біблія в пер. Івана Огієнка 1962

ПСАЛОМ 56 (57)

¹ Для дириґетна хору. На спів: „Не вигуби“. Золотий псалом Давидів, коли він утікав від Саула в печеру.

² Помилуй мене, Боже, помилуй мене, бо до Тебе вдається душа моя, і в тіні Твоїх крил я сховаюсь, аж поки нещастя мине!

³ Я кличу до Бога Всевишнього, до Бога, що чинить для мене добро.

⁴ Він пошле з небес і врятує мене, Він поганьбить того, хто чатує на мене. Села. Бог пошле Свою милість та правду Свою

⁵ на душу мою. Знаходжуся я серед левів, що людських синів пожирають, їхні зуби як спис той та стріли, а їхній язик гострий меч.

⁶ Піднесися ж, о Боже, над небо, а слава Твоя над всією землею!

⁷ Вороги приготовили пастку для стіп моїх, душу мою нахилили, вони викопали вовчу яму для мене, і попадали в неї самі! Села.

⁸ Моє серце зміцнилося, Боже, зміцнилося серце моє, я буду співати та славити Тебе!

⁹ Збудися ж ти, хвало моя, пробудися ж ти, арфо та цитро, я буду будити досвітню зорю!

¹⁰ Я буду Тебе вихваляти, о Господи, серед народів, я буду співати Тобі між племенами,

¹¹ бо Твоє милосердя велике воно аж до неба, а правда Твоя аж до хмар!

¹² Піднесися ж, о Боже, над небо, а слава Твоя над всією землею!