Якова 3 - Переклад. Ю. Попченка.

¹ Брати мої, не багато хто ставайте учителями, знаючи, що ми отримаємо більше засудження.

² Бо всі ми багато спотикаємось. Хто не спотикається в слові, той досконала людина, яка може загнуздати й усе тіло.

³ Ось ми вкладаємо вудила в рот коням, щоб вони слухались нас, і керуємо всім їхнім тілом.

⁴ Ось і кораблі, хоч які вони великі і якими сильними гоняться вітрами, керуються дуже маленьким стерном, куди тільки хоче стерновий.

⁵ Так і язик: маленький член, а багато хвалиться. Он маленький вогонь скільки лісу підпалює!

⁶ І язик — це вогонь, світ неправедності. Язик так розташований між нашими членами, що оскверняє все тіло, і запалює коло буття, і сам запалюється від геєни.

⁷ Бо всяке єство звірів і птахів, плазунів і морських істот приборкується і приборкане людським єством.

⁸ А язик ніхто з людей приборкати не може; він — нестримне зло, повний смертоносної отрути.

⁹ Ним ми благословляємо Бога й Отця і ним проклинаємо людей, створених за подобою Божою.

¹⁰ З тих самих уст виходить благословіння і прокляття. Так не повинно, брати мої, бути.

¹¹ Хіба тече з того ж самого отвору джерела солодка й гірка вода?

¹² Хіба може, брати мої, смоковниця родити маслини чи виноградна лоза — смокви? Так і ніяке джерело не може давати солону й солодку воду.

¹³ Хто серед вас мудрий і розумний? Нехай покаже свої діла доброю поведінкою з лагідністю мудрості.

¹⁴ Якщо ж ви маєте в своєму серці гірку заздрість і сварливість, то не хваліться і не кажіть неправди на істину.

¹⁵ Це не та мудрість, що сходить згори, а земна, душевна, бісівська.

¹⁶ Бо де заздрість і сварливість, там безладдя і всяка погана справа.

¹⁷ А мудрість згори, по-перше, чиста, потім мирна, лагідна, покірлива, повна милості й добрих плодів, неупереджена й нелицемірна.

¹⁸ Плід же праведності сіється в мирі тими, хто творить мир.