Римлян 8 - Переклад. Ю. Попченка.

¹ Тож немає тепер ніякого засудження тим, які у Христі Ісусі живуть не по плоті, а по Духу.

² Бо закон Духа життя у Христі Ісусі звільнив мене від закону гріха і смерті.

³ Бо що було неможливе для Закону, оскільки він був немічний через плоть, те зробив Бог: пославши Свого Сина у подобі гріховної плоті і в жертву за гріх, Він засудив гріх у плоті,

⁴ щоб вимоги Закону виконалися в нас, що живуть не по плоті, а по Духу.

⁵ Бо ті, що живуть по плоті, думають про плотське, а ті, що по Духу, — про духовне.

⁶ Бо плотські думки — це смерть, а духовні думки — це життя й мир.

⁷ Тому що плотські думки — це ворожнеча проти Бога, бо Закону Божому не підкоряються, та й не можуть.

⁸ А ті, що під владою плоті, Богу догодити не можуть.

⁹ Та ви не під владою плоті, а під владою Духа, якщо тільки Дух Божий живе у вас; якщо ж хто Духа Христового не має, той і не Його.

¹⁰ Якщо ж Христос у вас, то тіло мертве через гріх, а Дух є життям через праведність.

¹¹ Якщо ж Дух Того, Хто воскресив Ісуса з мертвих, живе у вас, то Той, Хто воскресив Христа з мертвих, оживить і ваші смертні тіла Своїм Духом, Який живе у вас.

¹² Отже, брати, ми не боржники плоті, щоб жити по плоті;

¹³ бо якщо ви живете по плоті, то помрете, а якщо Духом умертвляєте діла тіла, то будете жити.

¹⁴ Бо всі, що водяться Духом Божим, є синами Божими.

¹⁵ Бо ви прийняли не духа рабства, щоб знову боятися, а прийняли Духа усиновлення, Яким вигукуємо: Авва, Отче!

¹⁶ Цей самий Дух свідчить нашому духу, що ми діти Божі.

¹⁷ А якщо діти, то й спадкоємці, спадкоємці Бога та співспадкоємці Христа, якщо тільки з Ним страждаємо, щоб з Ним і прославитись.

¹⁸ Бо я вважаю, що страждання теперішнього часу нічого не варті порівняно з тією славою, яка має відкритися для нас.

¹⁹ Бо творіння з нетерпінням чекає відкриття синів Божих.

²⁰ Бо творіння підкорилося марноті не добровільно, а з волі Того, Хто підкорив його, в надії,

²¹ що й саме творіння звільниться від рабства тління у славну свободу дітей Божих.

²² Бо ми знаємо, що все творіння разом стогне й мучиться донині.

²³ І не тільки воно, а й ми самі, маючи первоплід Духа, і ми самі в собі стогнемо, чекаючи усиновлення — викуплення нашого тіла.

²⁴ Бо ми спаслися в надії; надія ж, коли видима, не є надією, бо навіщо надіятися на те, що бачиш?

²⁵ Якщо ж надіємось на те, чого не бачимо, то чекаємо з терпінням.

²⁶ Так само й Дух допомагає нам у наших немочах; бо ми не знаємо, про що молитися як слід, але Сам Дух клопочеться за нас невимовними стогонами.

²⁷ А Той, Хто досліджує серця, знає, яка думка в Духа, тому що Він клопочеться за святих за волею Божою.

²⁸ А ми знаємо, що тим, які люблять Бога, які покликані за Його задумом, усе сприяє на добро.

²⁹ Бо кого Він наперед пізнав, тим наперед і призначив стати подібними до образу Його Сина, щоб Він був первістком серед багатьох братів;

³⁰ а кого наперед призначив, тих і покликав; а кого покликав, тих і виправдав; а кого виправдав, тих і прославив.

³¹ Що ж скажемо на це? Якщо Бог за нас, хто проти нас?

³² Той, Хто власного Сина не пощадив, а видав Його за всіх нас, як з Ним не дарує нам і всього?

³³ Хто обвинуватить вибраних Божих? Сам Бог виправдовує їх.

³⁴ Хто засуджує? Сам Христос помер, а краще сказати, воскрес; Він і праворуч Бога, Він і клопочеться за нас.

³⁵ Хто відлучить нас від любові Христової? Скорбота, чи тіснота, чи гоніння, чи голод, чи нагота, чи небезпека, чи меч?

³⁶ Як написано: За Тебе нас умертвляють цілий день, вважають нас за овець, призначених на заколення.

³⁷ Але в усьому цьому ми повністю перемагаємо завдяки Тому, Хто полюбив нас.

³⁸ Бо я впевнений, що ні смерть, ні життя, ні ангели, ні начальства, ні сили, ні теперішнє, ні майбутнє,

³⁹ ні висота, ні глибина, ні будь-яке інше створіння не зможуть відлучити нас від любові Божої, що у Христі Ісусі, нашому Господі.