Римлян 15 - Переклад. Ю. Попченка.

¹ Ми, сильні, повинні зносити немочі безсилих, а не собі догоджати.

² Кожен з нас хай догоджає ближньому на добро для збудування.

³ Бо й Христос не Собі догоджав, а як написано: Ганьба тих, що ганьбили Тебе, упала на Мене.

⁴ А все, що було написано раніше, було написано для нашого навчання, щоб ми через терпіння й утіху з Писання зберігали надію.

⁵ А Бог терпіння й утіхи хай дасть вам бути однодумними між собою за вченням Христа Ісуса,

⁶ щоб ви однодушно, одними вустами славили Бога і Отця нашого Господа Ісуса Христа.

⁷ Тому приймайте один одного, як і Христос прийняв нас, для слави Божої.

⁸ Кажу ж, що Ісус Христос став служителем обрізаних ради істини Божої, щоб підтвердити обітниці, дані отцям,

⁹ а язичників — ради милості, щоб славили Бога, як написано: Тому буду славити Тебе серед язичників і буду співати Твоєму імені.

¹⁰ І ще сказано: Звеселіться, язичники, з Його народом.

¹¹ І ще: Хваліть Господа, усі язичники, вихваляйте Його, усі народи.

¹² І ще Ісая каже: Буде корінь Єссея, Який постане, щоб правити над язичниками; на Нього язичники будуть надіятися.

¹³ А Бог надії хай наповнить вас усією радістю й миром у вірі, щоб ви силою Святого Духа збагачувались надією.

¹⁴ Я й сам упевнений щодо вас, брати мої, що ви й самі повні доброти, наповнені усяким знанням і можете й інших напоумляти;

¹⁵ та написав вам, брати, сміливіше, почасти як нагадування вам, за даною мені Богом благодаттю

¹⁶ бути служителем Ісуса Христа для язичників і виконувати священницьке служіння проповіді Євангелія Божого, щоб принесення язичників, освячене Святим Духом, було приємне Богу.

¹⁷ Тож я маю чим похвалитись у Христі Ісусі в тому, що стосується Бога.

¹⁸ Бо не насмілюся говорити про щось таке, чого не зробив через мене Христос для приведення язичників до послуху вірі словом і ділом,

¹⁹ силою знамень і чудес, силою Духа Божого, так що я повністю звістив Євангеліє Христове від Єрусалима й округи аж до Іллірика.

²⁰ Причому я прагнув проповідувати Євангеліє не там, де ім’я Христове було вже відоме, щоб не будувати на чужих підвалинах,

²¹ а як написано: Кому не звіщалося про Нього, ті побачать, і хто не чув, ті зрозуміють.

²² Саме це й перешкоджало мені багато разів прийти до вас.

²³ А тепер, не маючи більше в цих краях такого місця і з давніх літ маючи сильне бажання прийти до вас,

²⁴ як буду йти в Іспанію, прийду до вас; бо сподіваюся, що по дорозі побачуся з вами і що ви вирядите мене туди, після того як насолоджуся частково спілкуванням з вами.

²⁵ А зараз я йду в Єрусалим послужити святим.

²⁶ Бо Македонія і Ахая побажали зібрати деяку допомогу для бідних серед святих у Єрусалимі.

²⁷ Побажали, та й боржники вони їм; бо якщо язичники стали спільниками в їхньому духовному, то вони повинні послужити їм і в плотському.

²⁸ Тож коли здійсню це і доставлю їм цей плід, то піду через ваші місця в Іспанію.

²⁹ І я знаю, що коли прийду до вас, то прийду з повнотою благословіння Євангелія Христового.

³⁰ Благаю ж вас, брати, нашим Господом Ісусом Христом і любов’ю Духа, боріться разом зі мною у молитвах за мене до Бога,

³¹ щоб мені врятуватися від невіруючих в Іудеї і щоб моє служіння для Єрусалима було приємне святим,

³² щоб мені з радістю прийти до вас з волі Божої і відпочити з вами.

³³ А Бог миру з усіма вами. Амінь.