Римлян 10 - Переклад. Ю. Попченка.

¹ Брати, бажання мого серця і молитва до Бога за Ізраїль, щоб він спасся.

² Бо свідчу про них, що вони мають ревність до Бога, але не за пізнанням.

³ Бо, не знаючи праведності Божої і намагаючись установити власну праведність, вони не підкорилися праведності Божій.

⁴ Бо кінець Закону — Христос для праведності кожному, хто вірує.

⁵ Бо Мойсей пише про праведність від Закону, що «людина, яка виконає їх, буде жити ними».

⁶ А праведність від віри так каже: Не кажи у своєму серці: Хто зійде на небо? — тобто щоб Христа звести вниз —

⁷ чи: Хто зійде в безодню? — тобто щоб Христа вивести з мертвих.

⁸ А що вона каже? — Близько до тебе слово, на твоїх устах і в твоєму серці, — тобто слово віри, яке ми проповідуємо.

⁹ Бо якщо своїми вустами визнаєш Ісуса Господом і своїм серцем увіруєш, що Бог воскресив Його з мертвих, то спасешся;

¹⁰ бо серцем вірують для праведності, а вустами визнають для спасіння.

¹¹ Бо Писання каже: Кожен, хто вірує в Нього, не осоромиться.

¹² Бо немає різниці між іудеєм і елліном, бо один і той самий Господь усіх — багатий для всіх, хто кличе Його.

¹³ Бо кожен, хто покличе ім’я Господнє, — спасеться.

¹⁴ Та як покличуть Того, у Кого не увірували? І як увірують у Того, про Кого не чули? І як почують без проповідника?

¹⁵ І як будуть проповідувати, якщо не будуть послані? Як написано: Які гарні ноги тих, що благовістять мир, благовістять добро.

¹⁶ Та не всі послухались Євангелія; бо Ісая каже: Господи, хто повірив почутому від нас?

¹⁷ Отже, віра — від слухання, а слухання — від слова Божого.

¹⁸ Але питаю: хіба вони не чули? Навпаки, «по всій землі рознісся їхній голос і до кінців світу — їхні слова».

¹⁹ Але питаю: хіба Ізраїль не знав? Першим каже Мойсей: Я викличу у вас ревнощі не народом, розгніваю вас нерозумним народом.

²⁰ А Ісая сміливо каже: Мене знайшли ті, що не шукали Мене; Я відкрився тим, що не питали про Мене.

²¹ А про Ізраїль каже: Цілий день Я простягав Свої руки до народу неслухняного і впертого.