Матвія 8 - Переклад. Ю. Попченка.

¹ Коли Він зійшов з гори, за Ним пішло багато народу.

² І ось підійшов прокажений і, поклоняючись Йому, сказав: Господи, якщо Ти схочеш, Ти можеш мене очистити.

³ Ісус, простягнувши руку, доторкнувся до нього й каже: Хочу, очисться! І той відразу очистився від своєї прокази.

⁴ Ісус каже йому: Дивись, нікому про це не кажи, а піди покажися священнику й принеси дар, який наказав Мойсей, для свідчення їм.

⁵ Коли Ісус увійшов у Капернаум, до Нього підійшов сотник і став благати Його:

⁶ Господи, мій слуга лежить удома паралізований і страшно мучиться.

⁷ Ісус каже йому: Я прийду і зцілю його.

⁸ Сотник сказав у відповідь: Господи, я не гідний, щоб Ти ввійшов під мій дах, але тільки скажи слово — і мій слуга одужає.

⁹ Бо і сам я людина під владою, яка має підлеглих воїнів, та кажу одному: Піди, — і він іде; і іншому: Прийди, — і він приходить; і своєму рабу: Зроби це, — і він робить.

¹⁰ Почувши це, Ісус здивувався і сказав тим, що йшли за Ним: Істинно вам кажу: навіть в Ізраїлі Я не знайшов такої великої віри.

¹¹ Кажу вам, що багато хто прийде зі сходу й заходу і возляже з Авраамом, Ісааком і Яковом у Царстві Небесному,

¹² а сини Царства будуть кинуті в зовнішню темряву; там буде плач і скрегіт зубів.

¹³ І сказав Ісус сотнику: Іди, і, як ти повірив, так хай і буде тобі. І його слуга в ту ж мить одужав.

¹⁴ Прийшовши у дім Петра, Ісус побачив, що його теща лежала в гарячці.

¹⁵ Він доторкнувся до її руки — і гарячка залишила її, і вона встала і почала прислуговувати їм.

¹⁶ А коли настав вечір, до Нього привели багатьох біснуватих, і Він вигнав духів словом і зцілив усіх хворих,

¹⁷ щоб збулося сказане через пророка Ісаю: Він Сам узяв наші немочі і поніс наші хвороби.

¹⁸ Побачивши навколо Себе багато народу, Ісус наказав відпливти на той бік.

¹⁹ І підійшов один книжник і сказав Йому: Учителю, я піду за Тобою, куди б Ти не пішов.

²⁰ Ісус каже йому: Лисиці мають нори, і пташки небесні — гнізда, а Син Людський не має де й голови прихилити.

²¹ Інший з Його учнів сказав Йому: Господи, дозволь мені спочатку піти й поховати свого батька.

²² Та Ісус сказав йому: Іди за Мною і залиш мертвим ховати своїх мерців.

²³ Коли Він сів у човен, слідом за Ним сіли Його учні.

²⁴ І ось піднялася велика буря на морі, так що човен накривало хвилями; а Він спав.

²⁵ Його учні, підійшовши, розбудили Його й кажуть: Господи, врятуй нас, ми гинемо!

²⁶ Він сказав їм: Чому ви такі боязкі, маловіри? Тоді встав, заборонив вітрам і морю — і настала велика тиша.

²⁷ Люди ж здивувались і казали: Хто це такий, що і вітри, і море слухаються Його?

²⁸ Коли Він приплив на той бік у Гергесинську землю, назустріч Йому вийшли з гробниць два біснуваті, дуже люті, так що ніхто не міг пройти тією дорогою.

²⁹ І ось вони закричали: Що Тобі до нас, Ісусе, Сину Божий? Ти прийшов сюди передчасно мучити нас?

³⁰ А віддалік від них паслося велике стадо свиней.

³¹ І біси стали благати Його: Якщо виженеш нас, дозволь нам піти в стадо свиней.

³² І Він сказав їм: Ідіть. Вони вийшли й пішли в стадо свиней, і ось усе стадо свиней кинулося з кручі в море і потонуло в воді.

³³ А пастухи втекли, і побігли в місто, і розповіли про все, і про те, що сталося з біснуватими.

³⁴ І ось усе місто вийшло назустріч Ісусу, і, побачивши Його, вони попросили, щоб Він пішов з їхніх меж.