Матвія 6 - Переклад. Ю. Попченка.

¹ Стережіться подавати свою  милостиню перед людьми, щоб вони побачили вас, інакше не буде вам нагороди від вашого Небесного Отця.

² Тому, коли подаєш милостиню, не труби перед собою, як роблять лицеміри в синагогах і на вулицях, щоб їх прославили люди. Істинно вам кажу: вони вже отримали свою нагороду.

³ У тебе ж, коли подаєш милостиню, нехай ліва рука не знає, що робить права,

⁴ щоб твоя милостиня була таємна; і твій Отець, Який бачить таємне, Сам віддасть тобі явно.

⁵ І коли молишся, не будь як лицеміри, бо вони люблять стояти й молитися в синагогах і на розі вулиць, щоб показати себе людям. Істинно вам кажу, що вони вже отримали свою нагороду.

⁶ Ти ж, коли молишся, увійди у внутрішню кімнату, замкни двері і помолися своєму Отцю таємно; і твій Отець, Який бачить таємне, віддасть тобі явно.

⁷ А молячись, не повторюйте пусті слова, як язичники, бо вони думають, що будуть почуті за своє багатослів’я.

⁸ Не уподібнюйтесь до них, бо ваш Отець знає, у чому ви маєте потребу, перш ніж ви попросили в Нього.

⁹ Ви ж моліться так: Отче наш, що на небесах, нехай святиться ім'я Твоє,

¹⁰ нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі.

¹¹ Хліба нашого насущного дай нам сьогодні;

¹² і прости нам борги наші, як і ми прощаємо боржникам нашим;

¹³ і не введи нас у спокусу, але врятуй нас від зла; бо Твоїм є Царство, і сила, і слава навіки. Амінь.

¹⁴ Бо якщо ви простите людям їхні провини, то простить і вам ваш Небесний Отець;

¹⁵ а якщо не простите людям їхніх провин, то й ваш Отець не простить ваших провин.

¹⁶ А коли поститесь, не будьте похмурі, як лицеміри, бо вони спотворюють свої обличчя, щоб показати людям, що вони постяться. Істинно вам кажу, що вони вже отримали свою нагороду.

¹⁷ Ти ж, коли постишся, намасти свою голову і вмий своє обличчя,

¹⁸ щоб не людям показати, що ти постишся, а своєму Отцю — таємно; і твій Отець, Який бачить таємне, віддасть тобі явно.

¹⁹ Не збирайте собі скарбів на землі, де міль та іржа нищать і де злодії прокопують і крадуть;

²⁰ а збирайте собі скарби на небі, де ні міль, ні іржа не нищать і де злодії не прокопують і не крадуть.

²¹ Бо де ваш скарб, там буде й ваше серце.

²² Світильником тіла є око; якщо ж твоє око буде щирим, то й усе твоє тіло буде світлим.

²³ А якщо твоє око буде лукавим, то й усе твоє тіло буде темним. Якщо ж світло, яке в тобі, є темрявою, то яка велика тоді темрява!

²⁴ Ніхто не може служити двом господарям, бо або одного буде ненавидіти, а іншого любити, або одному буде відданий, а іншого буде зневажати; не можете служити Богові й мамоні.

²⁵ Тому кажу вам: не турбуйтесь про своє життя, що вам їсти і що пити, ані про своє тіло, у що одягнутись. Хіба життя не більше за їжу, а тіло — за одяг?

²⁶ Подивіться на пташок небесних: вони не сіють, не жнуть і не збирають у комори, і ваш Небесний Отець годує їх. Хіба ви не значно цінніші за них?

²⁷ Та й хто з вас, турбуючись, може додати до свого зросту бодай один лікоть?

²⁸ А про одяг чого турбуєтесь? Погляньте на польові лілії, як вони ростуть: не трудяться, не прядуть.

²⁹ Кажу вам, що навіть Соломон в усій своїй славі не одягався так, як будь-яка з них.

³⁰ Якщо ж польову траву, яка сьогодні є, а завтра буде вкинута в піч, Бог так одягає, то чи не тим більше вас, маловіри?

³¹ Тож не турбуйтесь, кажучи: Що нам їсти? — або: Що нам пити? — або: У що нам одягнутися?

³² Бо всього цього шукають язичники, а ваш Небесний Отець знає, що ви маєте потребу в усьому цьому.

³³ Шукайте ж перш за все Царства Божого і Його праведності, а те все додасться вам.

³⁴ Тож не турбуйтесь про завтрашній день, бо завтрашній день сам потурбується про свої потреби; досить для кожного дня власних турбот.