Матвія 25 - Переклад. Ю. Попченка.

¹ Тоді Царство Небесне буде подібне до десяти дів, які взяли свої світильники і вийшли назустріч молодому.

² П’ять із них були розумними, а п’ять — нерозумними.

³ Нерозумні, узявши свої світильники, не взяли з собою оливи.

⁴ Розумні ж разом зі своїми світильниками взяли оливи у своїх посудинах.

⁵ І оскільки молодий забарився, то всі вони задрімали й заснули.

⁶ А опівночі пролунав крик: Ось іде молодий, виходьте йому назустріч!

⁷ Тоді всі ті діви прокинулись і поправили свої світильники.

⁸ Нерозумні ж сказали розумним: Дайте нам своєї оливи, бо наші світильники гаснуть.

⁹ Та розумні сказали у відповідь: Щоб не забракло і нам, і вам, підіть краще до продавців і купіть собі.

¹⁰ Поки ті ходили купувати, прийшов молодий, і готові ввійшли з ним на весілля, і двері замкнули.

¹¹ Потім приходять і інші діви і кажуть: Господи, Господи, відчини нам!

¹² Та Він сказав у відповідь: Істинно вам кажу: Я не знаю вас.

¹³ Тож пильнуйте, бо не знаєте ні дня, ні часу, у який прийде Син Людський!

¹⁴ Бо Він зробить, як один чоловік, який, від'їжджаючи в іншу країну, покликав своїх рабів і доручив їм своє майно.

¹⁵ І кому дав п’ять талантів, кому — два, а кому — один, кожному по його силі, а сам відразу поїхав в іншу країну.

¹⁶ Той, що отримав п’ять талантів, пішов і пустив їх у діло, і заробив п’ять інших талантів.

¹⁷ Так само й той, що отримав два таланти, — і він заробив два інші.

¹⁸ А той, що отримав один талант, пішов, закопав його в землю і сховав гроші свого господаря.

¹⁹ Через довгий час приїжджає господар тих рабів і здійснює з ними розрахунки.

²⁰ Підійшов той, що отримав п’ять талантів, і приніс п’ять інших талантів, кажучи: Господарю, ти доручив мені п’ять талантів, ось я заробив на них п’ять інших талантів.

²¹ Його господар сказав йому: Гаразд, добрий і вірний рабе! Над малим ти був вірним, над великим тебе поставлю. Увійди в радість свого господаря.

²² Підійшов і той, що отримав два таланти, і сказав: Господарю, ти доручив мені два таланти, ось я заробив на них два інші таланти.

²³ Його господар сказав йому: Гаразд, добрий і вірний рабе! Над малим ти був вірним, над великим тебе поставлю. Увійди в радість свого господаря.

²⁴ Підійшов і той, що отримав один талант, і сказав: Господарю, я знав, що ти людина жорстока, жнеш, де не сіяв, і збираєш, де не розсипав,

²⁵ і, побоявшись, пішов і сховав твій талант у землі; ось тобі твоє.

²⁶ Його господар сказав йому у відповідь: Злий і лінивий рабе! Ти знав, що я жну, де не сіяв, і збираю, де не розсипав!

²⁷ То треба було віддати мої гроші міняльникам, і я, прийшовши, отримав би своє з лихвою.

²⁸ Тому заберіть у нього талант і дайте тому, хто має десять талантів.

²⁹ Бо кожному, хто має, дасться і примножиться, а в того, хто не має, забереться й те, що має.

³⁰ А нікчемного раба викиньте в зовнішню темряву; там буде плач і скрегіт зубів.

³¹ Коли ж Син Людський прийде у Своїй славі і з Ним усі святі ангели, тоді сяде на Своєму славному престолі,

³² і зберуться перед Ним усі народи, і Він відділить одних від інших, як пастух відділяє овець від козлів;

³³ і поставить овець праворуч від Себе, а козлів — ліворуч.

³⁴ Тоді Цар скаже тим, що праворуч від Нього: Прийдіть, благословенні Моїм Отцем, успадкуйте Царство, приготовлене вам від заснування світу.

³⁵ Бо Я був голодним, і ви дали Мені їсти; був спраглим, і ви напоїли Мене; був подорожнім, і ви прийняли Мене;

³⁶ був нагим, і ви одягнули Мене; був хворим, і ви відвідали Мене; був у в’язниці, і ви прийшли до Мене.

³⁷ Тоді праведники скажуть Йому у відповідь: Господи, коли ми бачили Тебе голодним і нагодували Тебе чи спраглим і напоїли Тебе?

³⁸ Коли ми бачили Тебе подорожнім і прийняли Тебе чи нагим і одягнули Тебе?

³⁹ Коли ми бачили Тебе хворим чи у в’язниці і прийшли до Тебе?

⁴⁰ І Цар скаже їм у відповідь: Істинно вам кажу: оскільки ви зробили це одному з цих найменших Моїх братів, то ви зробили це Мені.

⁴¹ Тоді скаже й тим, що ліворуч: Ідіть від Мене, прокляті, у вічний вогонь, приготовлений дияволу та його ангелам.

⁴² Бо Я був голодним, і ви не дали Мені їсти; був спраглим, і ви не напоїли Мене;

⁴³ був подорожнім, і ви не прийняли Мене; був нагим, і ви не одягнули Мене; був хворим і у в’язниці, і ви не відвідали Мене.

⁴⁴ Тоді й вони скажуть Йому у відповідь: Господи, коли ми бачили Тебе голодним, чи спраглим, чи подорожнім, чи нагим, чи хворим, чи у в’язниці і не послужили Тобі?

⁴⁵ Тоді Він скаже їм у відповідь: Істинно вам кажу: оскільки ви не зробили цього одному з цих найменших, то ви не зробили цього й Мені.

⁴⁶ І підуть вони у вічне покарання, а праведники — у вічне життя.