Матвія 21 - Переклад. Ю. Попченка.

¹ Коли вони наблизилися до Єрусалима і прийшли у Віффагію, до Оливної гори, тоді Ісус послав двох учнів,

² сказавши їм: Підіть у село, що перед вами, і відразу знайдете прив’язану ослицю і з нею осля; відв’яжіть їх і приведіть до Мене.

³ А якщо хтось скаже вам щось, ви скажете: Вони потрібні Господу, — і той відразу відішле їх.

⁴ А все це сталося, щоб збулося сказане через пророка:

⁵ Скажіть дочці Сіону: Ось твій Цар іде до тебе, лагідний і верхи на ослиці й осляті, дитинчаті під’яремної.

⁶ Учні пішли й зробили так, як наказав їм Ісус:

⁷ привели ослицю й осля, поклали на них свій одяг, і посадили Його на нього.

⁸ Величезна ж кількість народу розстелила свій одяг на дорозі, а інші зрізали з дерев гілки і розстеляли їх на дорозі.

⁹ А люди, які йшли попереду й позаду Iсуса, вигукували: Осанна Сину Давида! Благословенний Той, що йде в ім’я Господнє! Осанна у вишніх!

¹⁰ Коли Він увійшов у Єрусалим, усе місто загуло й заговорило: Хто це такий?

¹¹ Народ казав: Це Ісус, Пророк із Назарета Галілейського.

¹² І Ісус увійшов у Храм Божий, і вигнав усіх, хто продавав і купував у Храмі, і перекинув столи міняльників грошей і лавки продавців голубíв.

¹³ І сказав їм: Написано: Мій дім буде названий домом молитви, — а ви зробили з нього вертеп розбійників.

¹⁴ І підійшли до Нього в Храмі сліпі й кульгаві, і Він зцілив їх.

¹⁵ Первосвященники ж і книжники, побачивши чудеса, які Він чинив, і дітей, що вигукували в Храмі: Осанна Сину Давида! — обурилися

¹⁶ і сказали Йому: Ти чуєш, що вони кажуть? Ісус сказав їм: Так. Хіба ви ніколи не читали: Із уст немовлят і грудних дітей Ти вчинив хвалу?

¹⁷ І залишивши їх, вийшов з міста у Віфанію і там переночував.

¹⁸ Вранці ж, повертаючись у місто, Він зголоднів.

¹⁹ І, побачивши при дорозі одну смоковницю, підійшов до неї, та нічого на ній не знайшов, крім одного листя; і каже їй: Хай не буде більше на тобі плоду повік! І смоковниця відразу всохла.

²⁰ Побачивши це, учні здивувалися й сказали: Як це смоковниця відразу всохла?

²¹ Ісус же сказав їм у відповідь: Істинно вам кажу: якщо матимете віру і не засумніваєтесь, то не тільки зробите те, що сталося зі смоковницею, але якщо й цій горі скажете: Зрушся й кинься в море, — то це станеться.

²² І все, що тільки попросите в молитві з вірою, отримаєте.

²³ Коли Він прийшов у Храм, підійшли до Нього первосвященники й старійшини народу, як Він навчав, і сказали: Якою владою Ти це робиш і хто дав Тобі таку владу?

²⁴ Ісус сказав їм у відповідь: Запитаю і Я вас про одну річ; якщо скажете Мені про це, то і Я скажу вам, якою владою це роблю.

²⁵ Іоанове хрещення звідки було: з неба чи від людей? Вони ж міркували між собою, кажучи: Якщо скажемо: З неба, — Він скаже нам: Чому ж ви не повірили йому? —

²⁶ а якщо скажемо: Від людей, — боїмося народу, бо всі вважають Іоана за пророка.

²⁷ І сказали Ісусу у відповідь: Не знаємо. Сказав їм і Він: І Я не скажу вам, якою владою це роблю.

²⁸ Як ви думаєте? В одного чоловіка було два сини, і він, підійшовши до першого, сказав: Сину, піди попрацюй сьогодні в моєму винограднику.

²⁹ Той сказав у відповідь: Не хочу, — а потім розкаявся й пішов.

³⁰ І, підійшовши до другого, сказав те ж саме. Той сказав у відповідь: Іду, пане, — і не пішов.

³¹ Котрий із двох виконав волю батька? Вони кажуть Йому: Перший. Ісус каже їм: Істинно вам кажу, що митники й блудниці перед вами йдуть у Царство Боже.

³² Бо прийшов до вас Іоан шляхом праведності, і ви не повірили йому, а митники й блудниці повірили йому; ви ж, побачивши це, не розкаялись потім, щоб повірити йому.

³³ Послухайте іншу притчу. Був один господар дому, який посадив виноградник, обгородив його огорожею, викопав у ньому давильню, збудував вежу, здав його в оренду виноградарям, а сам поїхав в іншу країну.

³⁴ Коли ж наблизилася пора плодів, він послав до виноградарів своїх рабів, щоб узяти свої плоди.

³⁵ Та виноградарі схопили його рабів і кого побили, кого вбили, а кого побили камінням.

³⁶ Він знову послав інших рабів, більше від попередніх, та вони зробили з ними те саме.

³⁷ Наостанку послав до них свого сина, кажучи: Мого сина вже посоромляться.

³⁸ Та виноградарі, побачивши сина, сказали один одному: Це спадкоємець. Ходімо вб’ємо його і заволодіємо його спадщиною.

³⁹ І, схопивши його, викинули з виноградника і вбили.

⁴⁰ Отже, коли приїде господар виноградника, що він зробить з тими виноградарями?

⁴¹ Вони кажуть Йому: Тих негідників жорстоко знищить, а виноградник здасть в оренду іншим виноградарям, які віддаватимуть йому плоди своєчасно.

⁴² Ісус каже їм: Хіба ви ніколи не читали в Писанні: Камінь, який відкинули будівничі, став наріжним каменем; це було від Господа, і воно дивне в наших очах?

⁴³ Тому кажу вам, що буде забране у вас Царство Боже і віддане народу, який приноситиме його плоди.

⁴⁴ І хто впаде на цей камінь, той розіб’ється, а на кого він упаде, того роздавить.

⁴⁵ Почувши Його притчі, первосвященники й фарисеї зрозуміли, що Він говорить про них,

⁴⁶ і хотіли схопити Його, та побоялись народу, тому що Його вважали пророком.