Матвія 18 - Переклад. Ю. Попченка.

¹ У той час учні підійшли до Ісуса і сказали: А хто найбільший у Царстві Небесному?

² Ісус, покликавши дитину, поставив її посеред них

³ і сказав: Істинно вам кажу: якщо не навернетесь і не станете як діти, не ввійдете в Царство Небесне.

⁴ Тому, хто смирить себе, як ця дитина, той і найбільший у Царстві Небесному.

⁵ І хто прийме одну таку дитину в Моє ім’я, той приймає Мене.

⁶ А хто спокусить одного з цих малих, які вірують у Мене, тому було б краще, щоб йому повісили на шию велике жорно і втопили в глибині морській.

⁷ Горе світові від спокус! Бо необхідно, щоб спокуси прийшли, але горе тій людині, через яку спокуса приходить.

⁸ Якщо твоя рука чи твоя нога спокушає тебе, відрубай їх і кинь від себе. Краще тобі ввійти в життя кульгавим чи калікою, ніж з обома руками чи обома ногами бути вкинутим у вічний вогонь.

⁹ І якщо твоє око спокушає тебе, вирви його і кинь від себе. Краще тобі ввійти в життя однооким, ніж з обома очима бути вкинутим у геєну вогненну.

¹⁰ Дивіться, не зневажте жодного з цих малих, бо кажу вам, що їхні ангели на небесах завжди бачать лице Мого Небесного Отця.

¹¹ Бо Син Людський прийшов спасти загибле.

¹² Як ви думаєте? Якщо в якоїсь людини є сто овець і одна з них заблукає, то чи не залишить вона дев’яносто дев’ять у горах і не піде шукати заблукалої?

¹³ І якщо трапиться знайти її, то істинно вам кажу, що радіє про неї більше, ніж про дев’яносто дев’ять незаблукалих.

¹⁴ Так немає волі вашого Небесного Отця, щоб загинув один із цих малих.

¹⁵ Якщо твій брат згрішить проти тебе, піди й докори йому один на один. Якщо він послухає тебе, то ти придбав свого брата.

¹⁶ Якщо ж він не послухає, то візьми з собою ще одного чи двох, щоб усяка справа вирішувалася за свідченням двох чи трьох свідків.

¹⁷ Якщо ж не послухає їх, скажи церкві; а якщо й церкви не послухає, то нехай буде він для тебе як язичник і митник.

¹⁸ Істинно вам кажу: що ви зв’яжете на землі, те буде зв’язане на небі, і що розв’яжете на землі, те буде розв’язане на небі.

¹⁹ Іще кажу вам: якщо двоє з вас погодяться на землі просити про будь-яку справу, то вона буде їм від Мого Небесного Отця.

²⁰ Бо де двоє чи троє зібрані в Моє ім’я, там і Я посеред них.

²¹ Тоді підійшов до Нього Петро і сказав: Господи, скільки разів мій брат буде грішити проти мене і я буду прощати йому? До семи разів?

²² Ісус каже йому: Не кажу тобі «до семи разів», а «до сімдесяти разів по сім».

²³ Тому Царство Небесне подібне до царя, який захотів здійснити розрахунки зі своїми слугами.

²⁴ І коли він почав здійснювати розрахунки, привели до нього одного, який був винен йому десять тисяч талантів.

²⁵ І оскільки той не міг заплатити, то його господар наказав продати його, і його дружину, і дітей, і все, що він мав, і заплатити.

²⁶ Тоді той раб упав і, вклоняючись йому, сказав: Господарю, потерпи мені, і я все заплачу тобі.

²⁷ Господар, зжалившись над тим рабом, відпустив його і простив йому борг.

²⁸ А той раб, вийшовши, зустрів одного зі своїх співрабів, який був винен йому сто динаріїв, і, схопивши його, став душити, кажучи: Заплати мені те, що винен.

²⁹ Тоді його співраб упав йому в ноги і, благаючи його, сказав: Потерпи мені, і я все заплачу тобі.

³⁰ Та він не схотів, а пішов і посадив його у в’язницю, доки той не віддасть борг.

³¹ Його співраби, побачивши, що сталося, дуже засмутились і прийшли й розповіли своєму господарю про все, що сталося.

³² Тоді його господар покликав його і каже йому: Злий рабе! Я простив тобі увесь той борг, бо ти ублагав мене.

³³ То чи не слід було й тобі змилуватися над своїм співрабом, як і я змилувався над тобою?

³⁴ І, розгнівавшись, його господар віддав його мучителям, доки той не віддасть йому весь борг.

³⁵ Так і Мій Небесний Отець зробить з вами, якщо ви не простите від свого серця кожен своєму брату його провин.