Галатів 2 - Переклад. Ю. Попченка.

¹ Потім, через чотирнадцять років, я знову пішов у Єрусалим з Варнавою, узявши з собою і Тита.

² Пішов же за одкровенням, і виклав їм Євангеліє, яке я проповідую серед язичників, а наодинці — видатним, щоб не вийшло, що я даремно біжу чи біг.

³ Але й Тита, який був зі мною, хоча й елліна, не примусили обрізатися.

⁴ А через лжебратів, що вкралися, які крадькома прийшли підгледіти нашу свободу, яку ми маємо у Христі Ісусі, щоб поневолити нас,

⁵ їм ми ні на мить не піддалися в покорі, щоб істина Євангелія залишилась у вас.

⁶ А від видатних чимось (якими б вони не були, для мене немає ніякої різниці: Бог не дивиться на особу людини), то видатні нічого не додали до мене.

⁷ А навпаки, побачивши, що мені довірено проповідувати Євангеліє необрізаним, як Петру обрізаним

⁸ (бо Той, що сприяв Петру в апостольстві до обрізаних, сприяв і мені до язичників),

⁹ і дізнавшись про дану мені благодать, Яків, Кіфа та Іоан, які вважаються стовпами, подали мені й Варнаві праві руки спільності, щоб ми йшли до язичників, а вони — до обрізаних.

¹⁰ Тільки щоб ми пам’ятали про бідних, що саме я і старався робити.

¹¹ Коли ж Петро прийшов в Антіохію, я протистав йому лицем у лице, бо він підлягав осуду.

¹² Бо до приходу деяких від Якова він їв з язичниками, а коли ті прийшли, став сторонитись і відмежовуватись, боячись обрізаних.

¹³ З ним лицемірили й інші іудеї, так що навіть Варнава був зведений їхнім лицемірством.

¹⁴ Та коли я побачив, що вони не прямо йдуть за істиною Євангелія, то сказав Петру перед усіма: Якщо ти, будучи іудеєм, живеш по-язичницьки, а не по-іудейськи, то чому язичників примушуєш жити по-іудейськи?

¹⁵ Ми за природою іудеї, а не грішники з язичників;

¹⁶ проте дізнавшись, що людина виправдовується не ділами Закону, а тільки вірою в Ісуса Христа, і ми увірували в Христа Ісуса, щоб нам виправдатися вірою в Христа, а не ділами Закону; тому що ділами Закону не виправдається жодна плоть.

¹⁷ Якщо ж, бажаючи виправдатись у Христі, ми й самі виявилися грішниками, то чи не є Христос служителем гріха? Зовсім ні!

¹⁸ Бо якщо я знову будую те, що зруйнував, то сам себе роблю злочинцем.

¹⁹ Бо Законом я помер для Закону, щоб жити для Бога.

²⁰ Я розп’ятий з Христом, і вже не я живу, а живе в мені Христос; а що зараз живу в плоті, то живу вірою в Сина Божого, Який полюбив мене і віддав Себе за мене.

²¹ Я не відкидаю благодаті Божої; бо якщо праведність набувається Законом, то, значить, Христос помер даремно.