Галатів 1 - Переклад. Ю. Попченка.

¹ Павло, апостол, посланий не від людей і не людиною, а Ісусом Христом і Богом Отцем, Який воскресив Його з мертвих,

² і всі брати, які зі мною, — церквам Галатійським:

³ благодать вам і мир від Бога Отця і нашого Господа Ісуса Христа,

⁴ Який віддав Себе за наші гріхи, щоб визволити нас від теперішнього злого світу за волею Бога і нашого Отця,

⁵ Якому слава на віки вічні. Амінь.

⁶ Дивуюся, що ви так скоро переходите від Того, Хто покликав вас у благодать Христову, до іншого Євангелія,

⁷ яке не є іншим, а тільки деякі тривожать вас і хочуть перекрутити Євангеліє Христове.

⁸ Але навіть якщо ми чи ангел з неба буде проповідувати вам не те Євангеліє, яке ми проповідували вам, хай буде проклятий.

⁹ Як ми раніше казали, так зараз знову кажу: хто проповідує вам не те Євангеліє, яке ви прийняли, хай буде проклятий.

¹⁰ У людей я зараз шукаю благовоління чи в Бога? Людям я стараюсь догоджати? Якби я все ще догоджав людям, то не був би рабом Христа.

¹¹ Повідомляю вам, брати, що Євангеліє, проповідане мною, не є людським.

¹² Бо я не від людини прийняв його чи навчився йому, а через одкровення Ісуса Христа.

¹³ Ви чули про мій колишній спосіб життя в іудаїзмі, що я надмірно гнав Церкву Божу і нищив її,

¹⁴ і досягав в іудаїзмі більших успіхів, ніж багато ровесників у моєму народі, будучи значно більшим ревнителем моїх отцівських передань.

¹⁵ Та коли Бог, Який відділив мене з утроби моєї матері і покликав Своєю благодаттю, благоволив

¹⁶ відкрити в мені Свого Сина, щоб я благовістив Його серед язичників, я не став відразу радитися з плоттю і кров’ю

¹⁷ і не пішов у Єрусалим до тих, які раніше за мене стали апостолами, а пішов в Аравію, і знову повернувся в Дамаск.

¹⁸ Потім, через три роки, я пішов у Єрусалим, щоб побачитися з Петром, і пробув у нього п’ятнадцять днів.

¹⁹ Інших же апостолів я не бачив, крім Якова, брата Господнього.

²⁰ А що пишу вам, то кажу перед Богом, що не обманюю.

²¹ Потім я пішов у краї Сирії і Кілікії.

²² Церквам же іудейським у Христі я не був знайомий у лице;

²³ а тільки чули вони: Той, що колись гнав нас, тепер благовістить віру, яку колись нищив, —

²⁴ і прославляли за мене Бога.