Дії Апостолів 5 - Переклад. Ю. Попченка.

¹ Один же чоловік на ім’я Ананія продав зі своєю дружиною Сапфірою маєток

² і з відома своєї дружини привласнив частину ціни, а якусь частину приніс і поклав до ніг апостолів.

³ Та Петро сказав: Ананіє, чому сатана наповнив твоє серце, що ти сказав неправду Святому Духу і привласнив частину ціни землі?

⁴ Коли вона була непроданою, хіба була не твоєю, і коли продалася, хіба гроші були не в твоїй владі? Навіщо ти замислив у своєму серці таку справу? Ти сказав неправду не людям, а Богу!

⁵ Ананія, чуючи ці слова, впав і випустив дух; і великий страх напав на всіх, хто чув про це.

⁶ Юнаки ж, уставши, обгорнули його і, винісши, поховали.

⁷ Години через три після цього прийшла і його дружина, не знаючи про те, що сталося.

⁸ Петро звернувся до неї: Скажи мені, чи за стільки ви продали землю? Та сказала: Так, за стільки.

⁹ Та Петро сказав їй: Що це ви змовилися спокусити Духа Господнього? Ось біля дверей ноги тих, хто поховав твого чоловіка, і тебе вони винесуть.

¹⁰ І вона відразу впала до його ніг і випустила дух. Юнаки ж, увійшовши, виявили її мертвою і, винісши, поховали біля її чоловіка.

¹¹ І великий страх напав на всю церкву і на всіх, хто чув про це.

¹² Руками ж апостолів чинилося багато знамень і чудес у народі (Усі вони однодушно пробували в портику Соломона.

¹³ З інших же ніхто не наважувався пристати до них, а народ величав їх.

¹⁴ А віруючих все більше приєднувалося до Господа, безліч чоловіків і жінок),

¹⁵ так що на вулиці виносили хворих і клали на ліжках і постелях, щоб бодай тінь Петра, що проходив, упала на когось із них.

¹⁶ Стікалося також у Єрусалим багато людей з навколишніх міст, несучи хворих і мучених нечистими духами, і всі вони зцілялися.

¹⁷ Тоді, вставши, первосвященник і всі, що були з ним (це секта садукеїв), наповнилися заздрістю,

¹⁸ і наклали свої руки на апостолів, і посадили їх у громадську в’язницю.

¹⁹ Та ангел Господній уночі відчинив двері в’язниці і, вивівши їх, сказав:

²⁰ Ідіть і, ставши у Храмі, говоріть народу всі слова цього життя.

²¹ Вони, почувши це, увійшли на світанку в Храм і стали навчати. А первосвященник і ті, що були з ним, прийшовши, скликали Синедріон і всіх старійшин синів Ізраїля і послали у в’язницю привести апостолів.

²² Та слуги, прийшовши, не знайшли їх у в’язниці і, повернувшись, повідомили:

²³ В’язницю ми виявили дуже надійно замкненою, і сторожа стояла зовні перед дверима, а, відчинивши, нікого всередині не знайшли.

²⁴ Коли почули ці слова священник, і начальник храмової сторожі, і первосвященники, то були в замішанні щодо них, що б це означало.

²⁵ А хтось прийшов і повідомив їм: Ось чоловіки, яких ви посадили у в’язницю, стоять у Храмі і навчають народ.

²⁶ Тоді начальник сторожі пішов зі слугами і привів їх без примусу, бо вони боялися народу, щоб їх не побили камінням.

²⁷ Привівши ж, поставили їх в Синедріоні; і первосвященник запитав їх:

²⁸ Чи не наказували ми вам суворо не навчати цим іменем? А ви ось наповнили Єрусалим своїм вченням і хочете навести на нас кров цього Чоловіка.

²⁹ Та Петро й інші апостоли сказали у відповідь: Треба слухатись Бога, а не людей.

³⁰ Бог наших отців воскресив Ісуса, Якого ви вбили, повісивши на дереві.

³¹ Його Бог підніс Своєю правицею на Начальника й Спасителя, щоб дати Ізраїлю покаяння і прощення гріхів.

³² І ми Його свідки в цих речах, а також Святий Дух, Якого Бог дав тим, хто слухається Його.

³³ Почувши це, вони розлютились і замишляли вбити їх.

³⁴ Тоді встав у Синедріоні один фарисей на ім’я Гамаліїл, учитель Закону, шанований усім народом, і наказав вивести апостолів на короткий час,

³⁵ і сказав їм: Мужі ізраїльські! Стережіться того, що ви збираєтесь робити з цими людьми.

³⁶ Бо перед цими днями постав Февда, видаючи себе за когось великого, і до нього пристало близько чотирьохсот чоловік; він був убитий, а всі ті, що слухалися його, розсіялись і зійшли нанівець.

³⁷ Після цього в дні пере́пису постав Іуда Галілеянин і повів за собою чимало народу; та й він загинув, а всі ті, що слухалися його, розбіглися.

³⁸ І тепер кажу вам: відстаньте від цих людей і облиште їх, бо якщо цей задум і ця справа від людей, то вона сама зруйнується,

³⁹ а якщо від Бога, то ви не зможете зруйнувати її. Стережіться, щоб вам не виявитися й богоборцями.

⁴⁰ Вони послухалися його, і, покликавши апостолів, побили їх, і, наказавши не говорити іменем Ісуса, відпустили їх.

⁴¹ Вони ж пішли з Синедріону, радіючи, що за Його ім’я удостоїлися зазнати ганьби.

⁴² І кожного дня у Храмі і по домах не переставали навчати і благовістити про Ісуса Христа.