Дії Апостолів 25 - Переклад. Ю. Попченка.

¹ Фест, прибувши в провінцію, через три дні пішов із Кесарії в Єрусалим.

² Тоді первосвященник і перші серед іудеїв виклали йому скаргу на Павла і благали його,

³ просячи собі ласку проти Павла, щоб він викликав його в Єрусалим, а самі готуючи засідку, щоб убити його по дорозі.

⁴ Та Фест відповів, що Павла стерегтимуть у Кесарії і що він сам має скоро вирушити туди.

⁵ Тож ті з вас, хто може, — сказав він, — хай підуть зі мною, і якщо є щось погане за цим чоловіком, хай обвинувачують його.

⁶ Пробувши в них більше десяти днів, він пішов у Кесарію, а наступного дня сів у суддівське крісло і наказав привести Павла.

⁷ Коли той прийшов, його обступили іудеї, що прийшли з Єрусалима, висуваючи проти Павла численні й тяжкі обвинувачення, яких не могли довести,

⁸ тоді як він захищався: Ні проти іудейського Закону, ні проти Храму, ні проти кесаря я не вчинив ніякого злочину.

⁹ Фест, бажаючи зробити іудеям ласку, сказав Павлові у відповідь: Чи хочеш ти піти в Єрусалим і там бути судимим у цій справі переді мною?

¹⁰ Та Павло сказав: Я стою перед судом кесаря, де й належить мені бути судимим. Іудеїв я нічим не скривдив, як і сам ти дуже добре знаєш.

¹¹ Бо якщо я правопорушник і зробив щось варте смерті, то не відмовляюсь померти; а якщо нічого того немає, у чому вони обвинувачують мене, то ніхто не може видати мене їм. Я апелюю до кесаря!

¹² Тоді Фест, поговоривши з радою, відповів: Ти апелював до кесаря, до кесаря і відправишся.

¹³ Коли ж минуло декілька днів, у Кесарію прибули цар Агріппа і Верніка, щоб привітати Феста.

¹⁴ І оскільки вони знаходилися там багато днів, то Фест виклав царю справу Павла, кажучи: Є тут один чоловік, якого Фелікс залишив ув’язненим,

¹⁵ на якого, коли я був у Єрусалимі, іудейські первосвященники і старійшини виклали скаргу, просячи засудити його.

¹⁶ Я відповів їм, що в римлян немає звичаю видавати якусь людину на страту, перш ніж обвинувачуваний не матиме обвинувачів лицем до лиця і не отримає можливість захищатися від обвинувачення.

¹⁷ Коли ж вони прийшли сюди, то я без усякого зволікання наступного дня сів у суддівське крісло і наказав привести того чоловіка,

¹⁸ проти якого обвинувачі, уставши, не висунули ніякого обвинувачення, про яке я думав,

¹⁹ а мали з ним якісь суперечки про своє богошанування і про якогось померлого Ісуса, про Якого Павло стверджував, що Він живий.

²⁰ Вагаючись у вирішенні цього питання, я сказав, чи не хоче він піти в Єрусалим і там бути судимим у цьому.

²¹ Але оскільки Павло апелював, щоб його зберегли до розгляду Августа, я наказав його стерегти, доки не пошлю його до кесаря.

²² Агріппа сказав Фесту: Хотів би і я послухати цього чоловіка. — Завтра, — сказав той, — послухаєш його.

²³ Наступного дня, коли Агріппа і Верніка прийшли з великою пишністю і ввійшли в судовий зал разом із тисяцькими і найзнатнішими мужами міста, за наказом Феста привели Павла.

²⁴ Тоді Фест сказав: Царю Агріппо і всі присутні з нами мужі! Ви бачите того, про кого вся безліч іудеїв просила мене в Єрусалимі і тут, кричачи, що він не повинен більше жити.

²⁵ Та я зрозумів, що він не зробив нічого вартого смерті, а оскільки він сам апелював до Августа, то я вирішив послати його до нього.

²⁶ Про нього я не маю нічого певного написати володарю, тому я привів його до вас, а особливо до тебе, царю Агріппо, щоб після допиту я мав що написати.

²⁷ Бо мені видається нерозумним послати в’язня і не вказати обвинувачень проти нього.