Дії Апостолів 24 - Переклад. Ю. Попченка.

¹ Через п’ять днів прийшов первосвященник Ананія зі старійшинами і якимось оратором Тертуллом, які виклали правителю скаргу на Павла.

² Коли ж його покликали, Тертулл почав обвинувачувати його так: Маючи завдяки тобі великий мир і завдяки твоїй турботі гідні справи, що робляться для цього народу,

³ ми завжди і всюди з усією вдячністю визнаємо це, вельмишановний Феліксе.

⁴ Та щоб довго не стомлювати тебе, благаю тебе вислухати нас коротко з властивою тобі поблажливістю.

⁵ Виявивши, що цей чоловік — зараза, призвідник заколоту серед усіх іудеїв по всьому світу і ватажок секти назарян,

⁶ який навіть спробував осквернити Храм, ми схопили його і хотіли судити за нашим Законом.

⁷ Але прийшов тисяцький Лісій і з великою силою забрав його з наших рук,

⁸ наказавши його обвинувачам іти до тебе; від нього ти сам, допитавши, можеш дізнатися про все те, у чому ми обвинувачуємо його.

⁹ І іудеї теж підтвердили, сказавши, що це так.

¹⁰ Павло ж, коли правитель дав йому знак говорити, відповів: Знаючи, що ти багато років був суддею цього народу, я охочіше буду захищати себе.

¹¹ Ти можеш дізнатися, що минуло не більше дванадцяти днів, відколи я прийшов у Єрусалим на поклоніння,

¹² і що ні в Храмі, ні в синагогах, ні в місті вони не знаходили мене, щоб я з кимось дискутував чи робив скупчення народу,

¹³ і не можуть довести того, у чому тепер обвинувачують мене.

¹⁴ Але признаюся тобі, що згідно зі Шляхом, який вони називають сектою, я так служу Богу отців, віруючи всьому, написаному в Законі і Пророках,

¹⁵ маючи надію на Бога, якої вони й самі чекають, що буде воскресіння мертвих — праведних і неправедних.

¹⁶ Тому й сам я стараюся завжди мати бездоганну совість перед Богом і людьми.

¹⁷ Через багато років я прийшов, щоб принести милостині моєму народу і приношення.

¹⁸ При цьому мене знайшли в Храмі очищеним, не з народом і не з заворушенням, якісь іудеї з Асії,

¹⁹ які мали б стати перед тобою і обвинувачувати мене, якщо мають щось проти мене.

²⁰ Або хай оці самі скажуть, чи знайшли в мені якийсь злочин, коли я стояв перед Синедріоном,

²¹ хіба що один той вигук, який я вигукнув, стоячи серед них: За воскресіння мертвих ви судите мене сьогодні!

²² Почувши це, Фелікс, докладніше знаючи про Шлях, відклав їхню справу, сказавши: Коли прийде тисяцький Лісій, я розгляну вашу справу.

²³ І наказав сотнику стерегти Павла, але давати йому певну свободу і не забороняти нікому з його знайомих служити йому чи приходити до нього.

²⁴ Через декілька днів Фелікс, прийшовши зі своєю дружиною Друзіллою, яка була іудейкою, послав за Павлом і слухав його про віру в Христа.

²⁵ І оскільки він говорив про праведність, стриманість і майбутній суд, то Фелікс злякався і відповів: Зараз іди, а коли я знайду час, то покличу тебе.

²⁶ До того ж він сподівався, що Павло дасть йому грошей, щоб звільнив його, тому й частіше посилав за ним і говорив з ним.

²⁷ Коли ж минуло два роки, Фелікса змінив Порцій Фест, і Фелікс, бажаючи зробити іудеям ласку, залишив Павла ув’язненим.