Дії Апостолів 14 - Переклад. Ю. Попченка.

¹ В Іконії вони увійшли разом в іудейську синагогу і говорили так, що увірувало дуже багато іудеїв і еллінів.

² Та невіруючі іудеї підбурили й озлобили душі язичників проти братів.

³ Утім, вони пробули там чимало часу, сміливо проповідуючи в Господі, Який засвідчував слово Своєї благодаті і давав, щоб їхніми руками чинилися знамення й чудеса.

⁴ Народ же міста розділився, і одні були на боці іудеїв, а інші — на боці апостолів.

⁵ Коли ж у язичників та іудеїв з їхніми начальниками виник намір зневажити й побити їх камінням,

⁶ вони, дізнавшись про це, утекли в лікаонські міста Лістру і Дервію та їхні околиці

⁷ і там проповідували Євангеліє.

⁸ У Лістрі сидів один чоловік, слабкий на ноги, кульгавий від утроби своєї матері, який ніколи не ходив.

⁹ Він слухав, як Павло говорив; той, глянувши на нього і побачивши, що він має віру для зцілення,

¹⁰ сказав гучним голосом: Устань на свої ноги прямо! І він скочив і став ходити.

¹¹ Народ, побачивши, що зробив Павло, підніс свій голос, говорячи по-лікаонськи: Боги в людській подобі зійшли до нас!

¹² І називали Варнаву Зевсом, а Павла — Гермесом, тому що він був головним промовцем.

¹³ А жрець Зевса, чий храм знаходився перед їхнім містом, привів до воріт биків з вінками і хотів разом з народом принести жертву.

¹⁴ Та апостоли Варнава й Павло, почувши про це, роздерли свій одяг і кинулися в народ, кричачи:

¹⁵ Люди, що це ви робите? І ми подібні до вас люди, і благовістимо вам, щоб ви навернулися від цих марних богів до Бога живого, Який створив небо, і землю, і море, і все, що в них.

¹⁶ Він у минулих поколіннях попустив усім народам ходити своїми шляхами,

¹⁷ хоч і не залишив Себе без свідчення тим, що робив добро, даючи нам дощі з неба й часи плодоносіння і наповнюючи їжею й радістю наші серця.

¹⁸ Кажучи це, вони ледве стримали народ від принесення їм жертви.

¹⁹ Але з Антіохії та Іконії прийшли іудеї, і, схиливши на свій бік народ, побили Павла камінням, і витягли за місто, подумавши, що він мертвий.

²⁰ Коли ж учні обступили його, він устав і прийшов у місто, а наступного дня пішов з Варнавою в Дервію.

²¹ Проповідавши цьому місту Євангеліє і здобувши чимало учнів, вони повернулись у Лістру, Іконію та Антіохію,

²² утверджуючи душі учнів, вмовляючи їх пробува́ти у вірі і навчаючи, що «через багато скорбот належить нам увійти в Царство Боже».

²³ Рукопоклавши ж їм пресвітерів у кожній церкві, вони помолилися з постами і доручили їх Господу, у Якого ті увірували.

²⁴ Потім, пройшовши через Пісідію, прийшли в Памфілію.

²⁵ І, проповідавши слово в Пергії, пішли в Атталію,

²⁶ а звідти відпливли в Антіохію, звідки були доручені благодаті Божій на діло, яке й виконали.

²⁷ Прибувши туди і зібравши церкву, вони розповіли про все, що Бог зробив з ними і як Він відчинив двері віри язичникам.

²⁸ І пробули там немало часу з учнями.