Дії Апостолів 1 - Переклад. Ю. Попченка.

¹ У першій книзі, Феофíле, я написав про все, що Ісус почав робити й навчати

² до того дня, в який Він вознісся, давши через Святого Духа заповідь апостолам, яких вибрав,

³ яким і представив Себе живим після Своїх страждань з багатьма незаперечними доказами, упродовж сорока днів з’являючись їм і говорячи про Царство Боже.

⁴ І, зібравшись із ними, Він наказав їм не відлучатися з Єрусалима, а чекати обітницю Отця, «про яку ви чули від Мене.

⁵ Бо Іоан хрестив водою, а ви через декілька днів будете охрещені Святим Духом».

⁶ Тож вони, зійшовшись, питали Його: Господи, чи не в цей час Ти відновлюєш царство Ізраїлю?

⁷ Він же сказав їм: Не вам знати часи й пори, які Отець установив Своєю владою.

⁸ Та ви приймете силу, коли зійде на вас Святий Дух, і будете Мені свідками в Єрусалимі, і по всій Іудеї і Самарії, і аж до краю землі.

⁹ Сказавши це, Він піднявся у них на очах, і хмара взяла Його з їхнього виду.

¹⁰ І коли вони пильно дивились на небо під час Його відходу, ось стали перед ними два мужі в білому одязі,

¹¹ які й сказали: Мужі галілейські! Що ви стоїте і дивитесь на небо? Цей Ісус, Який вознісся від вас на небо, прийде таким же чином, як, ви бачили, Він відходив на небо.

¹² Тоді вони пішли назад у Єрусалим з гори, що називається Оливною, яка знаходиться поблизу́ Єрусалима на відстані суботнього шляху.

¹³ І, коли прийшли, піднялись у горницю, де й перебували: Петро, і Яків, і Іоан, і Андрій, Филип і Хома, Варфоломій і Матвій, Яків Алфеїв, і Симон Зилот, і Іуда Яковів.

¹⁴ Усі вони однодушно постійно пробували в молитві й благанні разом із жінками і Марією, матір’ю Ісуса, і з Його братами.

¹⁵ У ті дні Петро встав посеред учнів (а кількість людей разом була близько ста двадцяти) і сказав:

¹⁶ Мужі-браття! Мало збутися те в Писанні, що Святий Дух передрік устами Давида про Іуду, який був провідником тих, що взяли Ісуса.

¹⁷ Бо він був зарахований до нас і отримав жереб цього служіння.

¹⁸ Він же придбав землю за неправедну плату і, впавши головою вниз, лопнув посередині, і всі його нутрощі випали.

¹⁹ І це стало відомо всім мешканцям Єрусалима, так що та земля на їхній власній мові названа «Акелдама», тобто «Земля крові».

²⁰ Бо в книзі Псалмів написано: Нехай буде пустим його житло, і нехай не буде в ньому мешканця, — і: Його положення нехай займе інший.

²¹ Отже, треба, щоб один із тих мужів, які ходили з нами весь час, коли серед нас входив і виходив Господь Ісус,

²² починаючи від Іоанового хрещення і до того дня, у який Він вознісся від нас, був разом з нами свідком Його воскресіння.

²³ І поставили двох: Йосипа, званого Варсавою, якого прозвали Юстом, і Матфія.

²⁴ І помолились, і сказали: Ти, Господи, серцезнавче всіх, покажи з цих двох одного, кого Ти вибрав

²⁵ отримати жереб цього служіння і апостольства, від якого відпав Іуда, щоб піти у своє місце.

²⁶ І кинули їхні же́реби, і випав жереб на Матфія, і він був прирахований до одинадцяти апостолів.