2 Тимофія 1 - Переклад. Ю. Попченка.

¹ Павло, з волі Божої апостол Ісуса Христа згідно з обітницею життя у Христі Ісусі, —

² Тимофію, улюбленому сину: благодать, милість і мир від Бога Отця і Христа Ісуса, нашого Господа.

³ Дякую Богу, Якому служу від предків з чистою совістю, як безперестанку згадую про тебе у своїх молитвах вдень і вночі,

⁴ прагнучи побачити тебе (бо пам’ятаю твої сльози), щоб мені наповнитись радістю,

⁵ пригадуючи нелицемірну в тобі віру, яка спочатку жила в твоїй бабі Лоїді і твоїй матері Евніці; впевнений, що вона і в тобі.

⁶ З цієї причини нагадую тобі розпалювати дар Божий, який у тобі через покладання моїх рук.

⁷ Бо Бог дав нам не духа боязливості, а сили, любові й здорового розуму.

⁸ Тож не соромся свідчення про нашого Господа, ані мене, Його в’язня, але терпи зі мною труднощі за Євангеліє силою Бога,

⁹ Який спас нас і покликав святим покликом не за нашими ділами, а за Своїм задумом і благодаттю, даною нам у Христі Ісусі ще до вічних часів,

¹⁰ а тепер відкритою через з’явлення нашого Спасителя Ісуса Христа, Який знищив смерть і явив життя й безсмертя через Євангеліє,

¹¹ для якого я поставлений проповідником, апостолом і вчителем язичників.

¹² З цієї причини я й страждаю так, але не соромлюсь; бо я знаю, в Кого увірував, і впевнений, що Він може зберегти ввірене мною Йому на той день.

¹³ Тримайся взірця здорових слів, які ти чув від мене, з вірою і любов’ю у Христі Ісусі.

¹⁴ Те добре, що ввірене тобі, збережи Святим Духом, що живе в нас.

¹⁵ Ти знаєш, що всі, хто в Асії, відвернулись від мене, серед яких Фігелл і Гермоген.

¹⁶ Хай дасть Господь милість дому Онисифора, тому що він багато разів підкріпляв мене і не соромився моїх кайданів,

¹⁷ але, коли був у Римі, дуже старанно шукав мене і знайшов

¹⁸ (хай дасть йому Господь знайти милість у Господа в той день). А скільки він послужив мені в Ефесі, ти сам дуже добре знаєш.