Псалми 68 - Новий Переклад Українською

Псалом 68

¹ Керівнику хору. На мотив «Лілея». Псалом Давидів.

² Врятуй мене, Боже, бо води дійшли аж до шиї!

³ Я загруз у глибокій трясовині й не маю опори; увійшов у глибокі води, вируючий потік накрив мене.

⁴ Я виснажився від крику, моє горло палає. Очі мої вичерпалися від сліз, виглядаючи мого Бога.

⁵ Ненависників моїх стало більше, ніж волосся на моїй голові. Численними стали вороги мої, що хочуть знищити мене безпідставно: те, чого я не забирав у них, усе ж мушу повернути.

⁶ Боже, ти знаєш мою нерозсудливість, і провина моя не прихована від Тебе.

⁷ Нехай же не будуть через мене засоромлені ті, хто на Тебе, Владико, Господи воїнств, покладає надію. Нехай не будуть принижені через мене ті, хто шукає Тебе, Боже Ізраїля!

⁸ Адже заради Тебе я несу ганьбу, і безчестя вкрило моє обличчя.

⁹ Вигнанцем став я для братів моїх і чужинцем для синів моєї матері;

¹⁰ бо ревність до Дому Твого з’їдає мене, і образи тих, хто ганьбить Тебе, впали на мене.

¹¹ Коли душа моя плакала постячись, то на ганьбу мені це обернулося.

¹² Коли вдягав на себе лахміття, я став для них приказкою глузливою.

¹³ Пересуджують мене ті, хто сидить біля воріт, і наспівують про мене ті, що п’ють міцний напій.

¹⁴ А я молюся до Тебе, Господи, у сприятливий час. Боже, за великою милістю Своєю дай мені відповідь, заради вірності обіцяному Тобою спасінню.

¹⁵ Визволи мене з багнюки – нехай я не загрузну, але врятуюся від ненависників моїх і від водних глибин!

¹⁶ Нехай не накриє мене бурхливий водний потік, і не поглине мене трясовина, і провалля не зімкне наді мною своєї пащі.

¹⁷ Дай мені відповідь, Господи, бо добра милість Твоя; повернися до мене з усією щедрістю милосердя Твого.

¹⁸ Не ховай обличчя Свого від раба Твого, бо тісно мені. Поспіши відповісти мені!

¹⁹ Наблизься до душі моєї, визволи її; відкупи її заради ворогів моїх.

²⁰ Ти знаєш, наскільки вкритий я ганьбою, соромом і безчестям – перед Тобою всі супротивники мої.

²¹ Ганьба розбила моє серце, і я розчавлений. Мав надію уникнути гніту, та не вдається, сподівався на втіху, та не знайшов її.

²² Але дали мені замість втішної їжі жовч; і під час спраги моєї напоїли мене оцтом.

²³ Нехай трапеза їхня стане для них пасткою, а їхній добробут – тенетами.

²⁴ Нехай потемніють їхні очі, щоб не бачили, а їхні стегна завжди тремтять.

²⁵ Вилий на них Свій гнів, і лють обличчя Твого нехай впаде на них.

²⁶ Нехай будуть спустошені поселення їхні; у шатрах їхніх нехай не буде мешканця.

²⁷ Адже вони переслідують тих, кого Ти вразив, і про муки поранених Тобою розповідають.

²⁸ Додай же і цей гріх до їхніх гріхів, і нехай не увійдуть вони до праведності Твоєї.

²⁹ Нехай вони викреслені будуть із книги життя і не будуть записані разом із праведниками.

³⁰ Я ж пригнічений і сповнений болю – нехай Твій порятунок, Боже, підніме мене!

³¹ Я прославлю ім’я Бога піснею і величатиму Його подякою.

³² Це буде приємніше Господеві, ніж віл, ніж молодий бичок із рогами й роздвоєними копитами.

³³ Побачать пригнічені й зрадіють – ви, що Бога шукаєте, нехай серця ваші оживуть!

³⁴ Бо прислухається до бідних Господь і в’язнів Своїх не цурається.

³⁵ Нехай прославляють Його небеса і земля, моря і все, що роїться в них,

³⁶ бо врятує Бог Сіон і збудує міста Юди. І поселяться там, і вспадкують їх,

³⁷ нащадки рабів Його вспадкують їх, і ті, хто любить ім’я Його, мешкатимуть у них.