Матвія 27 - Новий Переклад Українською

Старійшини народу засуджують Ісуса

¹ Рано-вранці всі первосвященники та старійшини народу зібралися, щоб винести Ісусові смертельний вирок.

² Вони зв’язали Ісуса та повели й передали Його Пилатові, наміснику.

³ Коли Юда-зрадник побачив, що Ісуса засуджено, він розкаявся й повернув тридцять срібників первосвященникам та старійшинам.

⁴ Він сказав: ―Я згрішив, видавши Невинного Чоловіка. А вони відповіли: ―Що нам до того? Твоє діло.

⁵ Тоді, кинувши срібло в Храмі, він вийшов та пішов і повісився.

⁶ Первосвященники взяли срібло та сказали: «Не годиться ставити ці гроші в Храмову скарбницю, бо вони є платою за кров».

⁷ Порадившись, вони купили поле гончаря для похорону чужинців.

⁸ Тому те поле називається «Полем крові» до сьогоднішнього дня.

⁹ Тоді виповнилось сказане через пророка Єремію: «І взяли тридцять срібників – ціну Оціненого синами Ізраїля,

¹⁰ і віддали за поле гончаря, як наказав мені Господь».

Ісус перед Пилатом

¹¹ Ісус представ перед намісником, і той запитав Його: ―Ти Цар юдеїв? Ісус відповів: ―Ти кажеш це!

¹² Коли первосвященники та старійшини звинувачували Його, Він нічого не відповідав.

¹³ Тоді Пилат запитав Його: ―Не чуєш, скільки проти Тебе свідчать?

¹⁴ Але Він не відповідав йому на жодне слово, так що намісник дуже здивувався.

¹⁵ На кожне свято намісник мав звичай відпускати народові одного з в’язнів, якого вони бажали.

¹⁶ Був тоді один відомий в’язень, на ім’я Ісус Варавва.

¹⁷ Коли вони зібралися, Пилат запитав: ―Кого з двох бажаєте, щоб я відпустив вам: Ісуса Варавву чи Ісуса, Який називається Христом?

¹⁸ Бо він знав, що через заздрощі видали Ісуса.

¹⁹ Поки Пилат сидів на місці для судді, його дружина надіслала до нього сказати: «Не роби нічого цьому Праведникові, бо сьогодні уві сні я багато страждала через Нього».

²⁰ Але первосвященники й старійшини переконали людей, щоб просили відпустити їм Варавву й вбити Ісуса.

²¹ Намісник запитав: ―Кого з цих двох хочете звільнити? Вони відповіли: ―Варавву!

²² Тоді Пилат звернувся до них: ―А що мені робити з Ісусом, Який зветься Христом? Вони всі сказали: ―Хай буде розіп’ятий!

²³ Він спитав: ―Яке ж зло Він скоїв? Але вони ще сильніше закричали: ―Хай буде розіп’ятий!

²⁴ Коли Пилат побачив, що нічого не може зробити й що заворушення в народі тільки зростає, він узяв воду та вмив руки перед натовпом, кажучи: ―Я не винний в Його крові! Дивіться самі!

²⁵ Увесь народ відповів: ―Нехай Його кров буде на нас і на наших дітях!

²⁶ Тоді Пилат відпустив їм Варавву, а Ісуса наказав бичувати та віддав на розп’яття.

Воїни знущаються з Ісуса

²⁷ Після цього воїни намісника відвели Ісуса в преторію, де біля Нього зібрали всю когорту.

²⁸ Вони роздягли Його й накинули на Нього багряницю.

²⁹ Сплели та поклали на голову вінок із тернини, а в праву руку дали тростину. І, вклонивши коліна перед Ним, глузували з Нього, кажучи: «Вітаємо Тебе, Царю юдеїв!»

³⁰ Потім вони плювали на Нього й, узявши тростину, били нею Ісуса по голові.

³¹ Коли закінчили знущатися, зняли з Ісуса плащ, надягнули на Нього Його одяг і відвели на розп’яття.

Розп’яття Ісуса

³² Коли вони виходили, то зустріли чоловіка з Кирени, на ім’я Симон, і змусили його нести хрест Ісуса.

³³ Коли прийшли на місце, яке називалося Голгофа (що означає «місце Черепа»),

³⁴ дали Йому випити вина, змішаного з жовчю. Але, скуштувавши, Він не захотів випити.

³⁵ Розіп’явши Ісуса, вони розділили між собою Його одяг, кидаючи жереб.

³⁶ А потім сіли там і стерегли Його.

³⁷ Над Його головою прибили напис, на якому була Його провина: це ісус, цар юдеїв.

³⁸ Тоді ж разом із Ним розіп’яли і двох розбійників: одного – праворуч, а іншого – ліворуч від Нього.

³⁹ Ті, що проходили повз, богохульствували проти Нього. Вони хитали головами

⁴⁰ й казали: «Ти ж збирався зруйнувати Храм і відбудувати його за три дні. Спаси Себе Самого. Якщо Ти Син Божий, то зійди з хреста!»

⁴¹ Первосвященники разом із книжниками та старійшинами також насміхалися з Нього, кажучи:

⁴² «Інших рятував, а Себе не може врятувати! Якщо Він насправді Цар Ізраїля, то нехай зараз зійде з хреста, і ми повіримо в Нього!

⁴³ Він покладався на Бога, тож нехай тепер Бог врятує Його, якщо хоче. Адже Він казав: „Я Син Божий!“».

⁴⁴ Розбійники, розіп’яті разом із Ним, також насміхалися з Нього.

Смерть Ісуса

⁴⁵ Від шостої години настала темрява по всій землі – аж до дев’ятої години.

⁴⁶ Десь о дев’ятій годині Ісус закричав гучним голосом: «Елі, Елі, лема савахтані?», що означає: «Боже Мій, Боже Мій, чому Ти покинув Мене?»

⁴⁷ Деякі з тих, що там стояли, почувши це, казали: «Він кличе Іллю!»

⁴⁸ Один із них одразу ж побіг, узяв губку, наповнив її кислим вином, настромив на тростину й дав Йому пити.

⁴⁹ А інші казали: «Облиш, побачимо, чи прийде Ілля спасти Його!»

⁵⁰ Але Ісус, знову голосно скрикнувши, віддав духа.

⁵¹ І ось завіса в Храмі розірвалася надвоє зверху донизу, земля затряслася, і скелі розкололися.

⁵² Гроби відкрилися, і багато тіл померлих святих воскресло.

⁵³ І, вийшовши з гробів після воскресіння Ісуса, увійшли до святого міста та явилися багатьом.

⁵⁴ Коли сотник і ті, що з ним стерегли Ісуса, побачили землетрус і те, що сталося, вони дуже злякалися й сказали: «Цей чоловік справді був Сином Божим!»

⁵⁵ Там було багато жінок, які стояли поодаль і дивилися. Вони прийшли за Ісусом із Галілеї та служили Йому.

⁵⁶ Серед них були Марія Магдалина, Марія – мати Якова та Йосифа, і мати синів Зеведеєвих.

Поховання Ісуса

⁵⁷ Коли настав вечір, прийшов багатий чоловік з Ариматеї, на ім’я Йосиф, який теж був учнем Ісуса.

⁵⁸ Він пішов до Пилата та попросив тіло Ісуса, і тоді Пилат наказав віддати тіло Йосифові.

⁵⁹ Йосиф узяв тіло Ісуса, обгорнув у чисту льняну тканину

⁶⁰ й поклав до своєї нової гробниці, яку висік у скелі. До входу в гробницю привалив великий камінь.

⁶¹ А були там Марія Магдалина та друга Марія, які стояли навпроти гробниці.

Варта біля гробниці

⁶² Наступного дня, що після дня Приготування, первосвященники та фарисеї зібралися разом у Пилата

⁶³ й сказали: ―Володарю, ми пригадали, що Той обманщик, коли ще був живий, казав: «Через три дні Я воскресну!»

⁶⁴ Тож накажи стерегти гробницю до третього дня. Щоб Його учні, прийшовши, не вкрали Його й не сказали народові, що Він воскрес із мертвих. І останній обман буде гірший від першого.

⁶⁵ Тоді Пилат відповів: ―Ви маєте охорону, ідіть та охороняйте, як знаєте.

⁶⁶ Вони пішли, поставили охорону біля гробниці та закріпили камінь печаткою.