Zã 8 - A SƐB-SÕWA pɔw ʋl bɛ na nyɔw a pɔw-gaa yel-bier maalʋ zu a 1 A Yeezu tɩ tɔl'a do a Olivʋ tɩɩr tãw zu. 2 A biɓaar-pipi, ʋ tɩ lɛb'a wa a Ŋmɩn-yir-kpɛ̃ɛ pʋɔ, ɛ́ a nɩbɛ za na tɩ zɔrɛ waar a ʋ zie a, ʋ tɩ zɩ̃ na ɛ́ nyɔw nɩ bɛ a kanʋ. 3 A Naaŋmɩn wulu sɛ-sɛbrbɛ nɩ a Faarizɩ̃ɛ mɩnɛ tɩ tɛr'ɩ pɔw kãw, bɛ na nyɔw pɔw-gaa yel-bier maalʋ zu a, wa n a ʋ zie. Bɛ tɩ ƴãw ʋ nɩ sɔwlɩsɔw 4 ɛ́ yel a Yeezu: «Wul-wul-kara a, bɛ ùr a nyɔw a pɔw ŋa pɔw-gaa yel-bier maalʋ zu. 5 Ɛcɛ a Naaŋmɩn wulu sɛbɛ pʋɔ a, a Moyiir ƴãw nɩ nʋɔr kʋ̀ tɩ kɛ́ tɩ mɩ́ lɔb a pɔwbɛ bɛ ŋa taabɛ nɩ kʋsɛbɛ kʋ. Fʋ̃ʋ a, fʋ yel kɛ́ bʋnʋ?» 6 Bɛ tɩ ƴɛ̀rɛ nɩ à ŋá kɛ́ bɛ ŋmãa ʋ pùor tɛr'ɩ ʋ ƴɛ̀rʋ. Ɛcɛ a Yeezu tɩ gũu na, ɛ́ sɛbr'ɩ a ʋ nobir a tẽsɔw. 7 Bɛ na tɩ cãà sowre ʋ a, ʋ wa dʋɔ nɩ zu ɛ́ yel: «Sob nɛ na bɛ dãw maalɩ yel-bier a nyɩ pʋɔ a, ʋ de niwn lɔb'ɩ ʋ a kʋsɩɛr.» 8 Ʋ tɩ lɛb'a gũu, lɛb sɛbr a tẽsɔw. 9 Bɛ na tɩ wõ a ʋ sɔwfʋ ŋa a, bɛ tĩ nɩ a nɩ-kore pʋɔ ɛ́ fore tawr yire pùor. A Yeezu wa tɩ cɛ nɩ ʋ yõ, nɩ a pɔw na àr a ʋ niŋé a. 10 Ʋ tɩ dʋɔ nɩ a zu ɛ́ sowri a pɔw: «Pɔw i, bɛ wa? Nɩr za bɛ ƴãw fʋ kũu dɔwrʋ ɛ?» 11 Ʋ sɔw: «Nɩr za bɛ ƴãw mɛ̃ kũu dɔwrʋ ɛ, Sore e.» A Yeezu lɛb yel ʋ: «Mãa mɩ̀, ɩ̃ bɛ ƴãwnɛ fʋ kũu dɔwrʋ ɛ. Cen, ɛ́ dɩ̃a na ta a, taa lɛb maalɛ yel-bier ɛ.»] A Yeezu n'ɩ a tẽ-daa cãà 12 A Yeezu tɩ lɛb'a ƴɛ̀r a zu-sɛbla zie yel: «Mãa n'ɩ a tẽ-daa cãà, sob nɛ na tuur mɛ̃ a kʋ̃ cere lige pʋɔ ɩ, ʋ na páw nɩ a cãà na tɩrɛ a nyɔ-vʋʋrʋ a.» 13 A lɛ n'a a Faarizɩ̃ɛ mɩnɛ tɩ yel ʋ: «Fʋ̃ʋ tɔr za n'ʋ lɛb ŋmɛlɩ dɩrɛ fʋ tʋɔra dãsɩɛ, a fʋ dãsɩɛ bɛ ɩ sɩza ɩ!» 14 A Yeezu tɩ sɔw bɛ na: «Sɩza n'a, ɩ̃ lɛb'a ŋmɛlɩ dɩrɛ a ɩ̃ tʋɔra dãsɩɛ, ɛcɛ a ɩ̃ dãsɩɛ ɩ n sɩza, bʋ̃ʋ n'ʋ vɛ̃, ɩ̃ bãw nɩ be ɩ̃ na yi wa a, nɩ be ɩ̃ na cere a, ɛcɛ a nyɩɩm a, nyɩ bɛ bãw be ɩ̃ na yi wa nɩ be ɩ̃ na cere a ɩ. 15 A nyɩɩm a, nyɩ mɩ́ maal'ɩ a ƴɛ̀rʋ tu n nɩsaalʋ tɛwr. Mãa a, ɩ̃ bɛ maalɛ nɩ nɩr ƴɛ̀rʋ ɛ. 16 Ɛ́ mãa saa wa maalɛ a ƴɛ̀rʋ a, a mɩ́ tu n yel-mɩŋa, ɩ̃ na bɛ ɩ ɩ̃ yõ a ƴãw: a sob nɛ na tõ m a pʋɔ nɩ a ɩ̃ ƴãw. 17 A nyɩ Naaŋmɩn wulu sɛbɛ tɔr za pʋɔ a, bɛ sɛb'a kɛ́ nɩbɛ ayi wa dɩ yel dãsɩɛ a, a bɛ dãsɩɛ ɩ n yel-mɩŋa. 18 Ɩ̃ dɩrɛ nɩ a ɩ̃ tʋɔra dãsɩɛ, ɛ́ a ɩ̃ Sãà na tõ m a mɩ̀ dɩrɛ a ɩ̃ dãsɩɛ.» 19 A lɛ n'a bɛ lɛb sowr'ʋ: «A fʋ Sãà wa?» A Yeezu tɩ sɔw bɛ na: «Nyɩ bɛ bãw mɛ̃ ɩ, ɛ́ mɩ̀ bɛ bãw a ɩ̃ Sãà ɩ. Nyɩmɛ tɩ bãw mɛ̃ a, nyɩ mɩ̀ nãá bãw nɩ a ɩ̃ Sãà.» 20 A Yeezu na tɩ kanɛ nɩ a nɩbɛ a Ŋmɩn-yir-kpɛ̃ɛ pʋɔ a n'a, ʋ tɩ ƴɛ̀r a ƴɛ̀r-bie á ŋá, a be bɛ na bin a dawr a nɩbɛ ƴãwnɛ a libie a. Nɩr za bɛ tɩ sàw zɛw nũu tɔ n ʋ ɛ, a ʋ daar na bɛ tɩ ta sɛr a ƴãw. Nyɩ kʋ̃ tʋ̃ɔ́ cen a be ɩ̃ na cere a ɩ 21 A Yeezu tɩ cãà na lɛb yel bɛ: «Ɩ̃ cere na, ɛ́ nyɩ na bɔ m'a, ɛcɛ nyɩ na kpi n nɩ a nyɩ yel-bier. A be ɩ̃ na cere a, nyɩ kʋ̃ tʋ̃ɔ́ cen ɛ.» 22 A lɛ n'a a Zifʋ mɩnɛ tɩ sowre: «Ʋ taa bɔbr ʋ tʋɔra kʋb ʋ? Ʋ na lɛb yel à ŋá a: “A be ɩ̃ na cere a, nyɩ kʋ̃ tʋ̃ɔ́ cen ɛ.”» 23 A Yeezu tɩ sɔw bɛ na: «Pile ka nɩbɛ n'ɩ nyɩ, ɛ́ mãa ɩ saa-zu nɩr. Nyɩ ɩ n a tẽ-daa ŋa zu nɩbɛ, ɛ́ mãa bɛ ɩ a tẽ-daa ŋa zu nɩr ɛ. 24 Lɛ so ɩ̃ yel kʋ̀ nyɩ kɛ́ nyɩ na kpi n nɩ a nyɩ yel-bebe. Nyɩmɛ bɛ wa sɩrɩ sàw k'ɩ̃ɩ “ɩ n a sob nɛ ɩ̃ na ɩ a”, nyɩ na kpi n nɩ a nyɩ yel-bebe.» 25 A lɛ n'a bɛ tɩ sowr'ʋ: «Ãa nɛ b?» A Yeezu tɩ sɔw bɛ na: «Mãa n'ɩ a sob nɛ ɩ̃ na yere kʋ̀rɛ nyɩ a pɛr-tib daar za a. 26 Ɩ̃ cãà na tɛr yel-yaga na càarɩ nyɩ a na yel, ɛ́ maal'ɩ nyɩ ƴɛ̀rʋ. Ɛcɛ a sob nɛ na tõ m a ɩ n yel-mɩŋa sob, ɛ́ bom nɛ ɩ̃ na wõ a ʋ zie a, ɩ̃ yere ʋ na kʋ̀rɛ a tẽ-daa.» 27 Bɛ bɛ tɩ bãw kɛ́ a ʋ Sãà ƴɛ̀rʋ n'a ʋ tɩ ƴɛ̀rɛ a bɛ zie ɩ. 28 A lɛ n'a a Yeezu tɩ yel bɛ: «A lɛn daar nyɩ nãá wa ba a Nɩsaal Bie ʋ zɛw a, nyɩ na bãw na k'ɩ̃ɩ “ɩ n a sob nɛ ɩ̃ na ɩ a”, nɩ k'ɩ̃ɩ bɛ nyɛrɛ ɩ̃ tʋɔra ɩrɛ bom ɛ: bom nɛ a ɩ̃ Sãà na wul mɛ̃ a n'ʋ ɩ̃ mɩ́ yel. 29 A sob nɛ na tõ m a be n a ɩ̃ zie: ʋ bɛ bɛr mɛ̃ ɩ̃ ɩ ɩ̃ yõ ɩ, ɩ̃ na mɩ́ ɩrɛ a pɛlɩ a ʋ pʋɔ kʋralɛ a ƴãw.» 30 A Yeezu na tɩ ƴɛ̀rɛ à à ŋá a, nɩ-yaga tɩ sàw na de ʋ. A Yel-mɩŋa na ɩ na nyɩ so nyɩ tʋɔra 31 A lɛ n'a a Yeezu tɩ yel a Zifʋ mɩnɛ bɛl na sàw de ʋ a: «Nyɩmɛ wa de a ɩ̃ ƴɛ̀rʋ bɛ lɛbr pùor a, nyɩ sɩrɩ na ɩ a ɩ̃ po-tuurbɛ, 32 nyɩ na bãw nɩ a yel-mɩŋa, ɛ́ a yel-mɩŋa na ɩ na nyɩ so nyɩ tʋɔra.» 33 Bɛ tɩ sɔw ʋ na yel: «Abraham bʋʋrɛ n'ɩ tɩ, ɛ́ bɛ dãw ɩ nɩr za gbãgbaar ɛ: ŋmɩŋmɩn n'a fʋ yere kɛ́ tɩ na ɩ n nɩbɛ na so bɛ tʋɔra a?» 34 A Yeezu tɩ sɔw bɛ na: «Yel-mɩŋa sɩza sɩza n'a ɩ̃ yere na kʋ̀rɛ nyɩ, sob nɛ na maalɛ yel-bier a, ʋ ɩ n a yel-bier gbãgbaa. 35 A gbãgbaa bɛ mɩ́ kpɩɛr a yir pʋɔ kʋralɛ ɩ, a yir bie ʋl mɩ́ kpɩɛr'ɩ a yir pʋɔ kʋralɛ. 36 A na ɩ à ŋá a, alɛ wa ɩ a Bie n'ʋ íre nyɩ bɛrɛ a gbãgbaalʋ pʋɔ a, nyɩ na sɩrɩ na so nyɩ tʋɔra. 37 Ɩ̃ bãwnɩ a na nyɩ na ɩ a Abraham bʋʋrɛ a: ɛcɛ nyɩ na bɛ dier a ɩ̃ ƴɛ̀rʋ a n'a so nyɩ bɔbr a ɩ̃ kʋb. 38 Mãa a, bom nɛ ɩ̃ na nyɛ̃ a ɩ̃ Sãà zie a n'ʋ ɩ̃ yere, ɛ́ a nyɩɩm a, bom nɛ nyɩ na wõ a nyɩ sãà zie a n'ʋ nyɩ ɩrɛ.» 39 Bɛ tɩ lɛb'a yel ʋ: «Abraham'ʋ ɩ a tɩ sãà.» A Yeezu yel bɛ: «Nyɩmɛ wa sɩrɩ ɩ a Abraham bibiir a, nyɩɩm tone a tome a Abraham na tõ a. 40 Ɩ̃ yel'ɩ a yel-mɩŋa ɩ̃ na wõ a Naaŋmɩn zie a kʋ̀ nyɩ, ɛ̀ nyɩ bɔbr a ɩ̃ kʋb a ƴɛrɛŋa. Abraham bɛ ɩ à à ŋá ɩ. 41 Nyɩɩm a, a nyɩ sãà ɩ-ɩrɩ n'a nyɩ ɩrɛ.» Bɛ tɩ sɔw ʋ na yel: «Tɩ bɛ ɩ sɛ̃sɛ̃-biir ɛ! Sãà been yõ n'ʋ tɩ tɛr, ʋlɛ n'ɩ a Naaŋmɩn!» 42 A Yeezu lɛb yel bɛ: «A Naaŋmɩn tɩ ɩ a nyɩ sãà a, nyɩ nãá nɔnɛ mɛ̃ na, ɩ̃ na yi a Naaŋmɩn zie wa a ƴãw. Ɩ̃ bɛ nyɛ̃ ɩ̃ tʋɔra wa ɩ, ʋlɛ n'ʋ tõ m. 43 Bʋ̃ʋ n'ʋ so nyɩ bɛ bãwnɛ a ɩ̃ ƴɛ̀rʋ pɛr? Nyɩ na kʋ̃ tʋ̃ɔ́ bɛr wõ a ɩ̃ ƴɛ̀rʋ a n'a so. 44 Gɛgɛra n'ɩ a nyɩ sãà, ɛ́ nyɩ bɔbr a nyɩ sãà pʋ-tɩɛrʋ maalʋ. A pɛr-tib daar za n'a ʋ ɩ nɩ-kʋrɛ: ʋ bɛ dãw be yel-mɩŋa pʋɔ ɩ, yel-mɩŋa bɛ ka a ʋ pʋɔ ɩ. Ʋlɛ wa ŋmarɛ a ziri a, a ʋ dem mɩ́ n'a, ʋ na ɩ zir-ŋmarɛ nɩ a ziri sãà a ƴãw. 45 A mãa a, ɩ̃ na yere a yel-mɩŋa a n'a so nyɩ bɛ sàwr dier mɛ̃ ɩ. 46 A nyɩ buor sob'ʋ na tʋ̃ɔ́ wul k'ɩ̃ɩ maal'ɩ yel-bier? Ɛ́ mãa wa yere yel-mɩŋa a, bʋ̃ʋ n'ʋ so nyɩ bɛ sàwr dier mɛ̃? 47 Sob nɛ na yi a Naaŋmɩn zie a bɛrɛ na wone a Naaŋmɩn ƴɛ̀rʋ. Nyɩ na bɛ yi a Naaŋmɩn zie a n'a so nyɩ bɛ bɛrɛ wone a ɩ̃ ƴɛ̀rʋ ɛ.» A Abraham na bɛ tɩ be sɛr a, ɩ̃ be na 48 A Zifʋ mɩnɛ tɩ sɔw na yel a Yeezu: «Tɩ na yel kɛ́ fʋ ɩ n Samaari tẽw nɩr, nɩ kɛ́ fʋ ɩ n kɔ̃tɔ̃-ìre a, ziri n'a a?» 49 A Yeezu tɩ sɔw bɛ na: «Ɩ̃ bɛ ìre kɔ̃tɔmɛ ɩ, ɩ̃ Sãà n'ʋ ɩ̃ ƴãwnɛ, ɛ́ nyɩɩm bɛ ƴãwnɛ mɛ̃ ɩ! 50 Ɩ̃ mɩ̀ bɛ bɔbr ɩ̃ tʋɔra yúor-vɩɛlʋ-danʋ ɛ. Nɩr be n be bɔbr a ɩ̃ yúor-vɩɛlʋ-danʋ ɛ́ maalɛ a ƴɛ̀rʋ. 51 Yel-mɩŋa sɩza sɩza, ɩ̃ yere na kʋ̀rɛ nyɩ: nɩr wa dier a ɩ̃ ƴɛ̀rʋ a, ʋ bɛ be za na kpi ɛ.» 52 A lɛ n'a a Zifʋ mɩnɛ tɩ yel ʋ: «Tɩ pãa bãwnɩ a na, fʋ ìre nɩ kɔ̃tɔmɛ! Abraham kpi na, a naaŋmɩn-ƴɛ̀r-manbɛ mɩ̀ kpi, ɛ́ fʋ̃ʋ wa yel: “Sob nɛ na dier a ɩ̃ ƴɛ̀rʋ a kʋ̃ kpi towtow ɛ”. 53 Fʋ zuo nɩ a tɩ sãà Abraham mɔ̃ bɩɩ? Ʋ kpi na. A naaŋmɩn-ƴɛ̀r-manbɛ mɩ̀ kpi! Fʋ de nɩ fʋ tʋɔra bʋɔlɛ anʋ?» 54 A Yeezu tɩ sɔw bɛ na: «Mãa tɩ bɔbr ɩ̃ tʋɔra yúor-vɩɛlʋ-danʋ a, a ɩ̃ yúor kʋ̃ʋ tɛr pɛr ɛ. A ɩ̃ Sãà n'ʋ zɛwr a ɩ̃ yúor, ʋl nyɩ na yel k'ʋʋ ɩ n a nyɩ Naaŋmɩn a. 55 Nyɩ bɛ bãw ʋ ɛ, ɛ́ mãa bãw ʋ. Mãa tɩ yere k'ɩ̃ɩ bɛ bãw ʋ a, ɩ̃ nãá ɩ n zir-ŋmarɛ mɛ̃ a nyɩɩm a, ɛcɛ ɩ̃ bãw ʋ na, ɛ́ dier a ʋ ƴɛ̀rʋ. 56 A nyɩ sãà Abraham tɩ cɩlɩ na, ʋ na tɩ tɩɛr k'ʋʋ na nyɛ̃ nɩ a ɩ̃ waa bibir a: ʋ nyɛ̃ ʋ na, ɛ́ nʋ̃ɔ̀ kpɛ ʋ bɛ dɩ vuo ɩ.» 57 A Zifʋ mɩnɛ tɩ sɔw ʋ na: «Fʋ bɛ tɛr yome lɩz'a ayi nɩ pie sɛr ɛ, ɛ́ nyɛ̃ a Abraham ɩ?» 58 A Yeezu tɩ sɔw bɛ na: «Yel-mɩŋa sɩza sɩza, ɩ̃ yere na kʋ̀rɛ nyɩ, a Abraham na bɛ tɩ be sɛr a, ɩ̃ be na.» 59 A ka n'a bɛ tɩ wob kʋsɛbɛ kɛ́ bɛ lɔb'ɩ ʋ. Ɛcɛ ʋ tɩ sɔwl'a yi a Ŋmɩn-yir-kpɛ̃ɛ pʋɔ. |
La Bible en Dagara © Alliance Biblique du Burkina Faso, 2013.
Bible Society of Burkina Faso