Софонії 2 - БІБЛІЯ Сучасний переклад

Шукайте Господа, доки не прийшов День Господень

¹ Зберіться й усвідомте, безсоромні народи,

² перше ніж здійсниться заплановане, – день пролетить як полова від вітру, – доки не прийшов на вас День Господнього обурення, і не запалав на вас Господній гнів!

³ Шукайте Господа, усі покірні люди землі, які виконують Його Закон! Шукайте справедливості, досягайте покірливості, – може, ви будете захищені в День Господнього гніву.

Горе филистимцям

⁴ Тому що Газа буде залишена, Ашкелон – спустошений; з Ашдода серед білого дня повикидають його мешканців, а Екрон взагалі буде викорінений.

⁵ Горе вам, керитейці, – народе поморського краю! Проти вас, филистимці, мешканці ханаанської землі, спрямовані слова Господа: Я знищу вас так, що не залишиться жодного живого.

⁶ І стане помор’я пасовиськом, де мешкатимуть пастухи і будуть кошари для отар.

⁷ Поморський край дістанеться залишку покоління Юди. Там вони пастимуть отари, а вечорами відпочиватимуть в ашкелонських будинках. Там їх відвідає Господь, їхній Бог, і відновить їхній добробут.

Горе Моаву та Аммону

⁸ Я чув наругу з боку Моаву і глузування аммонійців, котрі знущались з Мого народу й підносились над їхніми кордонами.

⁹ А тому, як Я живий, – говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлю, – так Моав перетвориться на Содом, а край Аммона – на Гоморру. Їхня місцевість заросте терниною, перетвориться в солончаки навіки. Для залишку Мого народу вони стануть здобиччю, – уцілілі з Мого народу їх успадкують.

¹⁰ Станеться з ними так через їхню гордість, позаяк глузували й підносились над народом Господа Саваота.

¹¹ Господь виявить супроти них Свою грізну силу і знищить усіх ідолів-богів землі. Тоді Йому поклоняться всі острови народів, – кожен зі свого місця.

Горе ефіоплянам

¹² А ви, ефіопляни, поляжете від Мого меча.

Горе Ассирії

¹³ Він простягне Свою руку проти півночі, й знищить Ассирію, перетворивши Ніневію на руїну й безводну пустелю.

¹⁴ На її просторах відпочиватимуть отари та всі польові звірі. Сичі й сови житимуть на її капітелях, а ночами з вікон лунатимуть різні голоси; шматки сухої глини і каміння лежатимуть на порозі, стирчатимуть уламки кедрових дошок.

¹⁵ Отак буде з веселим у минулому містом, яке почувало себе безпечно, і само себе переконувало: Тільки я, і немає іншого! Якою ж руїною воно стало, – лігвищем для звірів! Кожен, хто проходитиме повз нього, засвище й махне рукою…