Вихід 9 - БІБЛІЯ Сучасний переклад

П’ята кара: моровиця на худобу

¹ І промовив Господь до Мойсея: Йди до фараона й скажи йому, що говорить Господь, Бог євреїв: Відпусти Мій народ, щоб він послужив Мені!

² Бо коли ти все-таки відмовишся відпустити Моїх людей і продовжуватимеш їх затримувати,

³ то Господня рука буде на твоїй худобі, що на рівнинах: на конях, на ослах, на верблюдах, на волах і на вівцях. Вони загинуть від великої моровиці.

⁴ Але Господь знову зробить різницю між худобою Ізраїлю та худобою єгиптян. З усього вище згаданого все, що належить Ізраїльтянам, не загине нічого.

⁵ Господь навіть визначив точний час, наголосивши: Завтра Господь виконає на землі те, що проголосив.

⁶ Наступного дня Господь насправді здійснив те, що сказав. Вся худоба єгиптян вимерла, а з тварин Ізраїльтян не пропало нічого.

⁷ Фараон послав перевірити. Виявилось, що з тварин Ізраїльтян дійсно не загинуло нічого, однак серце фараона залишилось запеклим, і він не відпустив народ.

Шоста кара: струпи на тілі

⁸ Тому Господь сказав Мойсеєві та Ааронові такі слова: Візьміть повні жмені сажі з печі, та нехай Мойсей, на очах у фараона, підкине її до неба.

⁹ Вона стане курявою на всій єгипетській землі. На людях і тваринах в усьому єгипетському краю будуть утворюватись болячки, що прориватимуться чиряками.

¹⁰ Тож вони взяли сажі з печі й стали перед фараоном. Мойсей підкинув сажу до неба, внаслідок чого люди і тварини почали вкриватися струпами, що проривалися чиряками.

¹¹ Тому чаклуни не могли навіть з’явитись перед Мойсеєм через струпи на тілі, оскільки на всіх єгиптянах, зокрема й на чарівниках, були струпи.

¹² Та Господь і на цей раз зробив непоступливим серце фараона, який не послухав їх, як і провістив Господь Мойсеєві.

Сьома кара: великий град

¹³ Тоді Господь промовив до Мойсея: Встань вранці, з’явись до фараона і скажи йому, що говорить Господь, Бог євреїв: Відпусти Мій народ, нехай Мені поклоняться.

¹⁴ Адже цього разу Я пошлю всі Мої кари в серце твоє, твоїх слуг і всього твого народу, аби ти зрозумів, що на всій землі немає Такого, як Я!

¹⁵ Вже тепер простягнута Моя рука, щоб уразити тебе і твій народ смертю. Ти будеш вигублений із землі.

¹⁶ Саме заради цього Я пощадив тебе, щоб ти міг побачити Мою силу і щоб Моє ім’я було проголошене по всій землі.

¹⁷ Ти продовжуєш підноситися над Моїм народом, не бажаючи відпускати їх.

¹⁸ Тому завтра в цю пору Я пошлю дуже великий град, якого ще не було в Єгипті з того дня, відколи його засновано, і до сьогодні.

¹⁹ Тож негайно пошли, щоб позаганяли твою худобу і все, що належить тобі в полі. Адже на всіх людей і тварин, які перебуватимуть на відкритій рівнині й не будуть відведені під накриття, упаде на них град, і вони загинуть.

²⁰ Ті слуги фараона, котрі послухались Господнього слова, поспішили відвести його рабів і худобу під накриття.

²¹ А хто не взяв до уваги Господнього слова, ті залишили своїх рабів і худобу на рівнині.

²² І сказав Господь Мойсеєві: Простягни свою руку до неба й нехай випаде град в усій єгипетській землі: на людей, на худобу і на всю польову рослинність, що в єгипетському краю.

²³ Мойсей підняв свій посох до неба, і Господь послав громи та град. По землі проносився вогонь, а Господь сипав градом на всю єгипетську землю.

²⁴ Падав дуже великий град, спалахували блискавки під час граду… Такого граду не було в усьому єгипетському краю, відколи народ поселився на цій землі.

²⁵ На всій єгипетській землі град побив усе, що було в полі, – від людини до худоби; побив град і усю рослинність на полі й усі дерева на рівнинах знищив.

²⁶ Граду не було лише в землі Ґошен, де жили Ізраїльтяни.

²⁷ Тож фараон негайно послав по Мойсея та Аарона, покликав їх і сказав їм: Згрішив я цього разу. Господь праведний, а я та мій народ винуваті.

²⁸ Помоліться Господу. Досить уже цих Божих громів і граду! Я відпущу вас, і ви не будете більше тут залишатися.

²⁹ Мойсей відповів йому: Як тільки вийду з міста, я підійму свої руки до Господа, і громи припиняться, перестане падати град, аби ти зрозумів, що Господня це земля!

³⁰ Але я переконаний, що ні ти, ні твої слуги не маєте страху перед Господом Богом.

³¹ Льон і ячмінь були побиті, бо ячмінь вже колосився, а льон цвів.

³² Не були побиті пшениця і жито, оскільки були пізні.

³³ Мойсей вийшов від фараона поза місто і підняв руки до Господа. Громи та град припинилися, а дощ також перестав падати на землю.

³⁴ Щойно фараон побачив, що дощ, град і громи припинилися, він далі продовжував грішити. Його серце стало непоступливим. Такими були і його слуги.

³⁵ Закам’янілим залишалось серце фараона, і він не відпустив Ізраїльтян, як і говорив Господь через Мойсея.