Вихід 4 - БІБЛІЯ Сучасний переклад

¹ Відповідаючи, Мойсей сказав: Вони ж не повірять мені й не послухають мого голосу, оскільки скажуть: Господь не з’являвся тобі!

² Тоді Господь промовив до нього: Що це в твоїй руці? Він відповів: Посох.

³ Господь сказав: Кинь його на землю! Мойсей кинув його на землю, і посох перетворився на змія, так що Мойсей втік від нього.

⁴ Та Господь звелів Мойсеєві: Простягни свою руку і візьми змія за хвіст! Він так і зробив: простягнув свою руку і взяв його. Змій знову став посохом у його руці.

⁵ Це щоб вони повірили, що Господь, Бог їхніх батьків – Бог Авраама, Бог Ісаака і Бог Якова – з’являвся тобі.

⁶ Далі Господь сказав Мойсею: Засунь свою руку собі за пазуху! Він засунув свою руку собі за пазуху і вийняв її. І ось його рука побіліла від прокази, стала наче сніг.

⁷ Тоді Господь сказав: поклади свою руку знову собі за пазуху. Мойсей поклав свою руку собі за пазуху. Вийнявши руку зі своєї пазухи, він побачив, що вона знову стала такою, як усе його тіло.

⁸ Якщо не повірять тобі й не звернуть уваги на першу ознаку, то повірять через другу ознаку.

⁹ Але, якщо не повірять після цих двох ознак і не прислухаються до твого голосу, то візьмеш води з річки й виллєш її на суходіл. Станеться так, що вода, яку візьмеш з ріки, на суходолі перетвориться на кров.

¹⁰ Та Мойсей і далі вмовляв Господа: Змилуйся, будь ласка, Господи! Я не красномовна людина ні від учора, ні від третього дня, ні відтоді, як Ти почав говорити до Свого слуги! Адже мені важко розмовляти, і язик мій неповороткий.

¹¹ Господь на це відповів йому: Хто дав уста людині, або хто його робить німим чи глухим, зрячим чи сліпим? Хіба не Я, Господь?

¹² А тепер іди! Я буду при твоїх устах і навчатиму тебе, що маєш говорити.

¹³ Благаю, Господи, – наполягав далі Мойсей, – признач, будь ласка, когось іншого, кого захочеш послати.

¹⁴ І запалав Господній гнів на Мойсея. Він сказав: Хіба Аарон-левіт не твій брат? Я знаю, що він може переконливо говорити. Він вийде тобі назустріч, побачить тебе й усім своїм серцем зрадіє.

¹⁵ Ти промовлятимеш до нього і вкладатимеш слова в його уста. А Я буду і при твоїх устах, і при устах його. Я навчатиму вас, що маєте робити.

¹⁶ Він промовлятиме замість тебе до народу. Він стане твоїми устами, а ти будеш для нього замість Бога.

¹⁷ А цей посох візьми у свою руку. Ним творитимеш знамення.

Повернення до Єгипту

¹⁸ І Мойсей пішов. Він спочатку повернувся до свого тестя Їтра і сказав йому: Я йду, повертаюсь до моїх братів, що в Єгипті, подивлюся, чи вони ще живі. Їтро сказав Мойсеєві: Іди з миром!

¹⁹ Господь сказав Мойсеєві ще в Мідіянській землі: Іди, повертайся в Єгипет, бо повмирали всі ті люди, які загрожували твоєму життю!

²⁰ Мойсей узяв свою дружину і своїх дітей, посадив їх на осла і попрямував до єгипетського краю. А Божий посох Мойсей тримав у своїй руці.

²¹ Господь сказав Мойсеєві: Ось ти виходиш і повернешся в Єгипет. Дивись, щоб усі ознаки, які Я дав тобі в руки, ти використав перед фараоном! Я ж учиню його серце закам’янілим, і він не відпустить народу.

²² Ти скажеш фараонові: Так говорить Господь: Ізраїль – Мій син, Мій первісток!

²³ Тому кажу тобі: Відпусти Мого сина, щоби послужив Мені! А якщо ти відмовишся відпустити їх, то знай, Я вб’ю твого сина-первістка!

²⁴ Так сталося, що по дорозі, під час нічної зупинки, зустрів його Господь і намагався вбити його.

²⁵ Ціппора ж взяла гострого кременя й обрізала крайню плоть свого сина, торкнулася його (Мойсея) ніг і сказала: Ти для мене наречений крові!

²⁶ Господь відійшов від нього. Тоді вона сказала: Наречений крові через обрізання.

²⁷ У той час Господь сказав Ааронові: Піди назустріч Мойсеєві в пустелю. І той пішов. Він зустрів його на Божій горі й поцілував його.

²⁸ Мойсей переказав Ааронові всі слова Господа, з якими Він його послав, і про всі ознаки, котрі йому заповів.

²⁹ Тому Мойсей та Аарон пішли і зібрали всіх Ізраїльських старійшин.

³⁰ Аарон переказав усі слова, які сказав Господь Мойсеєві, і вчинив ознаки на очах народу.

³¹ Народ повірив. Вони зрозуміли, що Господь відвідав Ізраїльських дітей і побачив їхні страждання. Тож вони впали долілиць і поклонилися.