Римлян 11 - БІБЛІЯ Сучасний переклад

Останок Ізраїля

¹ Отже, я запитую: Хіба відкинув Бог Свій народ? Зовсім ні! Адже і я ізраїльтянин – з нащадків Авраама, з Веніямінового племені.

² Не відкинув Бог Свого народу, який Він наперед знав. Хіба не знаєте, що Писання каже про Іллю, коли він скаржиться Богові на Ізраїль:

³ Господи, повбивали Твоїх пророків, порозбивали Твої жертовники, а я залишився сам; шукають і моєї душі!

⁴ І що ж каже йому Бог у відповідь? Я залишив Собі сім тисяч чоловіків, які не схилились на коліна перед Ваалом.

⁵ Так само і тепер, за вибором благодаті, залишився останок.

⁶ Якщо ж за благодаттю, то не за ділами, бо тоді благодать вже не була б благодаттю. [А коли за ділами, то це вже не благодать, бо тоді діло вже не є ділом].

⁷ І що ж? Того, що шукає Ізраїль, він не одержав, але одержали вибрані; інші ж стали закам’янілими,

⁸ як ото написано: Наслав на них Бог духа затьмарення: щоб очі не бачили і вуха щоб не чули, – аж до нинішнього дня.

⁹ Давид каже: Нехай стане їхня їжа сильцем, пасткою і спокусою – на відплату їм!

¹⁰ Хай їхні очі стануть темними, щоб не бачили, нехай їхня спина завжди буде зігнута!

Спасіння язичників

¹¹ Отже, запитую: Чи спіткнулися вони, щоб упасти? Зовсім ні! Але через їхнє падіння прийде спасіння язичникам, щоб їх самих спонукати до ревнощів.

¹² Якщо ж їхнє падіння є багатством для світу, а їхня втрата є багатством для язичників, то наскільки більшою була б їхня повнота!

¹³ Кажу вам, язичникам: Оскільки я є апостол для язичників, то прославляю моє служіння;

¹⁴ може, цим я викличу ревність своїх рідних за тілом і спасу декого з них.

¹⁵ Бо коли їхнє відкинення є примиренням світу, то чим же є їхнє прийняття, як не життям із мертвих?

¹⁶ Якщо перший сніп святий, то й тісто святе; і якщо корінь святий, то й гілля святе.

¹⁷ Коли ж деякі з гілок відломилися, а ти, будучи дикою оливкою, прищепився до них і живишся з кореня та соку оливкового дерева,

¹⁸ то не хвалися перед гілками. Якщо ж хвалишся, то пам’ятай, що не ти корінь носиш, а корінь носить тебе.

¹⁹ Скажеш: Галузки відламано, щоб я прищепився.

²⁰ Гаразд. Вони відломилися через невірство, а ти тримаєшся вірою. Не величайся, але бійся.

²¹ Бо коли Бог не пощадив природних галузок, то Він і тебе не пощадить.

²² Отже, поглянь на Божу милість і суворість: на тих, які відпали, – суворість, а на тебе – Божу милість, якщо будеш залишатися в милості; якщо ж ні, то будеш відрубаний.

²³ Та й вони, якщо не залишаться в невірстві, будуть прищеплені, адже Бог має силу їх знову прищепити.

²⁴ Тому що коли ти, відтятий від дикої за своєю природою оливки, був проти природи прищеплений до доброї оливки, – то наскільки легше будуть прищеплені до своєї ж оливки вони, природні?

Ізраїль спасеться

²⁵ Адже не хочу, брати, щоб ви не знали цієї таємниці, аби не були високої думки про себе: Ізраїль залишатиметься частково запеклим, доки не ввійде повнота язичників.

²⁶ Таким чином, весь Ізраїль спасеться, як написано: Визволитель прийде із Сіону, Він відверне безбожність від Якова.

²⁷ Ось їм від Мене Завіт, коли усуну їхні гріхи!

²⁸ Тож згідно з Євангелією вони – вороги задля вас, а згідно з обранням – улюблені задля батьків.

²⁹ Адже Боже покликання та дари – непохитні.

³⁰ Бо як ви колись не корилися Богові, а тепер помилувані через їхній непослух,

³¹ так і вони нині не покорилися задля милосердя над вами, щоб тепер і вони самі були помилувані.

³² Тож Бог замкнув усіх у непокорі, щоб усіх помилувати.

Незбагненні Божі дороги

³³ О, глибино багатства, премудрості й знання Божого! Які незбагненні Його суди і недослідимі Його дороги!

³⁴ Бо хто пізнав розум Господній? Або хто був порадником Йому?

³⁵ Хіба хтось дав Йому щось наперед, щоб воно було повернуто йому назад?

³⁶ Адже все з Нього, через Нього і для Нього! Йому слава навіки. Амінь.