Псалми 106 - БІБЛІЯ Сучасний переклад

Псалом 106

1 Алілуя!

¹ Алілуя! Прославляйте Господа, бо Він добрий, і Його милосердя навіки!

² Хто здатний описати величні Господні діла, хто може розповісти про всю Його славу?

³ Щасливі ті, котрі дотримуються правосуддя і завжди чинять справедливо!

⁴ Згадай і про мене, Господи, – у доброзичливості до Свого народу, відвідай мене спасінням Своїм, –

⁵ аби я міг бачити добробут Твоїх обранців, радів щастям Твого народу, хвалився з Твоєю спадщиною.

⁶ Ми грішили, як і наші батьки, творили беззаконня, діяли несправедливо.

⁷ Наші батьки не усвідомлювали Твоїх чудес у Єгипті, не пам’ятали численних виявів Твого милосердя і бунтувались біля моря, – біля моря Червоного.

⁸ Але Він їх рятував задля Свого Імені, виявляючи Свою всемогутність.

⁹ Він звелів Червоному морю – і воно висохло; перевів їх по дну безодні, наче через пустелю.

¹⁰ Спас їх від рук ненависників, – врятував їх з рук ворога.

¹¹ Води покрили їхніх гнобителів, – жодного з них не залишилося.

¹² Лише тоді повірили Його словам, заспівавши Йому пісню слави.

¹³ Проте дуже швидко забули Його діяння і не дотримувались Його настанов.

¹⁴ Вони дали волю своїй жадібності в пустелі, випробовували Бога в безлюдних місцях.

¹⁵ Він задовольнив їхні пожадання, але наслав на них виснажливу хворобу.

¹⁶ Коли ж у таборі вони запалали заздрістю проти Мойсея та Аарона, посвяченого Господу,

¹⁷ то розступилася земля й поглинула Датана; вона зімкнулась і над зборищем Авірона.

¹⁸ У їхньому натовпі спалахнув вогонь, і в полум’ї нечестиві загинули.

¹⁹ Вони зробили тельця під Хоривом, – стали поклонятися литому ідолові.

²⁰ Проміняли свою Славу на подобу теляти, що їсть траву.

²¹ Забули Бога, свого Спасителя, Котрий велике вчинив у Єгипті, –

²² дивовижне в країні Хама, страшні речі над Червоним морем.

²³ Вже сказав був про те, що їх знищить… якби не Його обранець, Мойсей, який став перед Ним у проломі, аби відвернути Його гнів і щоб Він їх не знищив.

²⁴ Та недооцінили вони бажаний край, не повірили Його слову.

²⁵ Нарікали в своїх наметах, не прислухались до Господнього голосу.

²⁶ Тоді Він підняв на них Свою руку, щоб уразити їх у пустелі, –

²⁷ розкидати їхніх нащадків серед народів, розпорошити їх по країнах.

²⁸ Вони приєднались до Баал-Пеора, – їли жертви, що приносили для неживих.

²⁹ Викликали своїми вчинками Божий гнів, через що серед них почала ширитися смертельна пошесть.

³⁰ Тоді піднявся Фінеес, учинив суд, і покарання пошестю зупинилось.

³¹ Йому це було зараховано в праведність з покоління в покоління, навіки.

³² Вони прогнівили Бога біля вод Меріви. Тут через них постраждав і Мойсей,

³³ оскільки люди так засмутили його духа, що вирвалось з його уст необачне слово.

³⁴ Вони не знищили народів, про яких говорив їм Господь,

³⁵ а змішалися з язичниками, перейнявши їхні звичаї.

³⁶ Вони служили їхнім ідолам, які стали для них пасткою.

³⁷ Вони приносили в жертву демонам своїх синів і своїх дочок,

³⁸ проливаючи невинну кров, – кров власних синів і дочок, яких вони приносили в жертву божищам Ханаану. Таким чином земля була осквернена кров’ю…

³⁹ Вони опоганились своїми вчинками, загрузли в своєму блудстві.

⁴⁰ Тому запалав Господній гнів на Його народ, – Він відчув огиду до Свого спадку,

⁴¹ і передав їх у руки інших народів. Над ними запанували ті, котрі їх ненавиділи.

⁴² Їхні вороги гнобили їх, впокорюючи під свою владу.

⁴³ Багато разів Він визволяв їх, однак вони й далі виявляли впертість у своїх намірах, а тому зазнавали приниження через свої беззаконня.

⁴⁴ Дивлячись на їхні страждання і слухаючи їхнє волання, Він співчував їм, –

⁴⁵ адже Він пам’ятав про Свій Заповіт – змилосерджувався у Своїй безмежній любові;

⁴⁶ Він викликав співчуття в усіх тих, котрі їх тримали в полоні…

⁴⁷ Спаси нас, Господи, Боже наш, і збери нас з-поміж народів, щоб ми могли прославляти Твоє святе Ім’я, хвалитися, що можемо славити Тебе.

⁴⁸ Благословенний Господь, Бог Ізраїлів, від віку й до віку! І весь народ нехай скаже: Амінь! Алілуя!